Президент США Дональд Трамп, чинячи тиск на союзників по НАТО, домігся різкого зростання оборонних витрат у європейських країнах, проте водночас підірвав довіру до Вашингтона як до надійного партнера та підштовхнув Європу до більшої військової самостійності. Про це повідомляє агентство Reuters.

Зокрема, авіабаза імені Михайла Когельнічану в Румунії, яка з 1999 року приймала американських військових, у 2025 році втратила близько половини з приблизно 2 000 солдатів США через рішення адміністрації Трампа скоротити військову присутність у Європі. Цей крок викликав занепокоєння в Румунії, що межує з Україною. Водночас на базі залишилися американські літаки-заправники KC-135, які забезпечують підтримку у разі конфлікту з Іраном, частково компенсуючи скорочення контингенту.

Reuters наголошує, що Трамп неодноразово погрожував подальшим виведенням військ із Європи, критикував союзників за недостатні оборонні витрати та навіть ставив під сумнів участь США в НАТО. Водночас, за словами дев’яти діючих і колишніх американських чиновників, Конгрес і оборонні підрядники мають достатній вплив, щоб заблокувати вихід США з альянсу. Однак нападки Трампа вже завдали шкоди трансатлантичній довірі, і повернути цей процес назад буде складно.

Європейські чиновники зазначають, що сумніви щодо надійності США впливають на оборонне планування, закупівлі зброї та довгострокові стратегії безпеки. Зокрема, щонайменше вісім країн НАТО, серед яких Канада, Польща, Данія та Іспанія, почали диверсифікувати залежність від американських оборонних технологій, обираючи альтернативних постачальників. Наприклад, Канада придбала австралійську радіолокаційну систему, розглядає шведські винищувачі Gripen і вже замовила літаки раннього попередження у Швеції. Американські чиновники побоюються, що зростання оборонних витрат у Європі не обов’язково означатиме вигоду для американських компаній.

«Європа сумнівається в тому, що США залишаються надійним партнером у сфері безпеки», — заявили чиновники в розмові з журналістами Reuters.

Війна в Україні показала, що НАТО необхідно швидко адаптуватися до нових загроз — масового використання дронів, засобів радіоелектронної боротьби та сучасних систем ППО. Європейські країни починають розробляти власні рішення, щоб зменшити залежність від США, хоча повністю замінити американські технології поки що не вдається. Водночас європейські та канадські посадовці дедалі частіше розглядають цю залежність як стратегічний ризик.

Окремо вказується, що повномасштабна війна РФ проти України ставить питання про готовність НАТО до прямої участі у великому конфлікті. Українські та західні представники оборонних відомств вважають, що альянс повільно адаптується до нових умов, тоді як Україна змінює тактику за лічені тижні. Дешеві дрони та нові підходи до ведення бою зробили традиційні танки менш ефективними, а великі скупчення військ — вразливими цілями. Україна не лише отримує допомогу від НАТО, а й ділиться власним бойовим досвідом, хоча військова бюрократія альянсу засвоює ці уроки повільно.

Ще однією проблемою стала протиповітряна оборона: Європа намагається зменшити залежність від американських ЗРК Patriot, розробляючи альтернативи. Україна чекає на постачання нової франко-італійської системи SAMP/T-NG, а Франція пообіцяла прискорити її розгортання.

У матеріалі також згадується, що Росія випробовує НАТО у так званій «сірій зоні» — через кібератаки, диверсії та використання тіньового флоту, а реакція альянсу залишається обмеженою. На думку журналістів, Володимир Путін може сподіватися розколоти альянс до того, як Європа завершить переозброєння.