Національна система торгівлі викидами (НСТВ) повинна бути частиною промислової та економічної політики України, а не перетворитися на додатковий фінансовий тягар для підприємств. Про це заявила президентка Асоціації професіоналів у сфері охорони довкілля PAEW Людмила Циганок.
У липні у Верховній Раді було зареєстровано три законопроєкти, що стосуються НСТВ: основний №15386 та два альтернативних — №15386-1 і №15386-2. Як зазначає Циганок, обговорення цієї системи відбувається саме тоді, коли CBAM (Механізм прикордонного вуглецевого коригування) вже перейшов у фінансову фазу, і ціна на вуглець стала складовою собівартості українського експорту до ЄС.
На думку експертки, ключова помилка нинішньої дискусії полягає в тому, що значна частина бізнесу досі сприймає НСТВ як чергову екологічну реформу. Вона наголошує: «Насправді це вже питання для власника бізнесу, CEO, CFO та стратегічного директора».
«Найважливішим є не лише рівень ціни на викиди, а й використання отриманих коштів. Вони мають спрямовуватися на модернізацію, енергоефективність, нові технології та декарбонізацію», — підкреслила Людмила Циганок.
Вона додала, що саме така модель передбачена урядовим підходом, згідно з яким доходи від НСТВ мають використовуватися для підтримки інвестицій та Фонду модернізації України. Водночас, якщо ці кошти просто надходитимуть до бюджету без чіткої прив’язки до технологічного оновлення, НСТВ може стати для промисловості ще одним податком.
Циганок також зазначила, що Україна повинна узгодити НСТВ із CBAM не лише на політичному, а й на технічному та методологічному рівнях. Від цього залежатимуть конкурентоспроможність української продукції, доступ до європейського ринку та можливості залучення інвестицій.
За її словами, у процесі післявоєнного відновлення НСТВ може стати одним із механізмів модернізації металургії, виробництва будівельних матеріалів, хімічної промисловості та енергетики.