Україна може розпочати застосування власної балістичної ракети вже восени 2026 року, якщо успішно пройдуть льотні випробування. Першою потенційною ціллю може стати Москва, заявив співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман в інтервʼю Дмитру Гордону.

За словами Штілермана, перед початком бойового застосування необхідно завершити цикл випробувань двигуна та провести тестовий політ ракети. "Наше завдання зараз – провести прожиг двигуна, перевірити, що конструкційно нічого не розвалюється, що теплозахисне покриття витримує, а двигун відпрацьовує штатно. Потім ми запускаємо тестовий політ, дивимося, що все працює відповідно до польотного завдання, і лише після цього починаються польоти на територію Росії", – пояснив він.

Виробнича інфраструктура для ракети вже створена: побудовано три виробничі комплекси, щоб у разі знищення одного можна було перейти на інший. Ракета має бойову частину масою 800 кілограмів і дальність польоту до 850 кілометрів, додав Штілерман.

Він також прокоментував ситуацію з російським виробництвом балістичних ракет, зазначивши, що Україна завдає ударів по відповідних підприємствах Росії. Через це, на його думку, російська сторона робить ставку на терор цивільного населення, особливо Києва. "Вони зараз зосередяться на тероризуванні населення, насамперед Києва. Саме тому нам дуже важливо підготуватися до зими так, щоб вони не могли залишити місто без критичної інфраструктури", – сказав співвласник Fire Point.

Обсяги виробництва українських балістичних ракет залежатимуть від фінансування держави. "Ми будуємо максимально масштабовану інфраструктуру. Усе залежатиме від фінансування, яке матиме наша держава. Великі балістичні ракети ми змушені виробляти в Україні, оскільки спільне виробництво в Європі суттєво обмежене міжнародними домовленостями щодо нерозповсюдження ракетних технологій", – пояснив Штілерман.

Військовий експерт Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта", зазначив, що поява української балістичної ракети створить серйозні проблеми для російської оборонної промисловості та військових об'єктів. Росія має обмежені можливості для перехоплення таких ракет, оскільки здатні збивати їх переважно сучасні комплекси С-400 і С-500, яких у ворога недостатньо для прикриття всіх важливих об'єктів. За словами експерта, Росії доведеться розосереджувати або переміщувати системи ППО вглиб своєї території, але це не гарантуватиме повного захисту. Навіть виробництво кількох ракет на місяць може мати серйозні наслідки для російського військово-промислового комплексу.