Молдова належить до країн із найшвидшим скороченням населення у світі: кожен четвертий молдованин живе за кордоном, а держава намагається заохотити їх повертатися додому. За даними чеського видання Deník Referendum, яке поділилося з ТСН.ua репортажем, реалії життя у країні залишаються складними, а повернення після років на заробітках — непростим викликом.
Кишинів — місто контрастів, де поруч із неокласичними будівлями стоять розбиті дороги, а майстри лагодять все вручну. Війна в Україні безпосередньо впливає на Молдову: у березні 2022 року через забруднення річки Дністер паливом після російського удару по українській гідроелектростанції уряд оголосив надзвичайний стан. Також країна страждає від відключень електроенергії через удари по українській інфраструктурі.
Європейський Союз відкрив переговори про вступ із Молдовою у грудні 2023 року, а у 2024 році курс на євроінтеграцію був закріплений референдумом і президентськими виборами, на яких перемогла Мая Санду. Важливою складовою цих виборів стали голоси молдовської діаспори, що налічує близько мільйона людей.
Населення Молдови скорочується: з майже 4,5 мільйона у 1991 році до менше ніж трьох мільйонів сьогодні. Соціолог Віталіє Спринчяне зазначає, що у селах бракує навіть могильників, адже традиційно могилу копають вісім чоловіків. Старіння населення загрожує дефіцитом платників податків для пенсій та державних послуг. Економічна криза 1990-х і подальша бідність спонукали масову трудову еміграцію, спершу до Росії, а згодом — до країн Європи, зокрема Румунії та Італії.
Після вступу Румунії до ЄС у 2007 році еміграція посилилася, а третина населення Молдови отримала подвійне громадянство. У 2014 році нова хвиля виїзду була викликана безвізовим режимом із ЄС і корупційним скандалом «вкраденого мільярда», що підірвав довіру до влади. За словами соціолога Александру Махуна, еміграція стала нормою для молоді, яка прагнула кар’єри за кордоном.
Влада почала активніше працювати з діаспорою, створивши у 2012 році Бюро зв’язків із нею, щоб зміцнити контакти та сприяти поверненню. Влад Ведрашко, який емігрував до США у 2013 році, розповідає, що повернення до Молдови — це «як повернення на Дикий Захід», де «треба попрацювати, як кінь», щоб забезпечити собі комфортне життя. Він закликає молдовських емігрантів не зволікати з поверненням, адже через 15 років може бути надто пізно.
Попри нестачу робочої сили, молдовська влада намагається розвивати країну і підтримувати тих, хто повертається, сподіваючись на стабілізацію демографічної ситуації та економічне зростання.