Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що готовий підписати законопроєкт сенатора Ліндсі Грема, який передбачає введення так званих «пекельних санкцій» проти Росії. Про це стало відомо після того, як документ був схвалений Палатою представників Конгресу США 262 голосами проти 159. Раніше законопроєкт вже був підтриманий Сенатом, і тепер він направлений на підпис президенту.

Як зазначає WSJ, законопроєкт містить жорсткі обмеження, спрямовані на економічний та політичний тиск на Росію. Його ініціатором виступив сенатор Ліндсі Грем, який давно виступає за посилення санкційної політики щодо Москви. Документ також передбачає нові повноваження для президента щодо запровадження мит до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв, а також санкції проти держав, що допомагають обходити обмеження.

Окрім цього, законопроєкт містить положення про персональні санкції проти Володимира Путіна, членів російського уряду та керівництва силових структур. Під обмеження потрапляють також російські енергетичні проєкти, зокрема у сфері скрапленого газу та в Арктиці, а також компанії, що займаються енергетичною інфраструктурою, і судна так званого «тіньового флоту», які використовуються для транспортування російської нафти в обхід санкцій. Під дію документа мають потрапити Центральний банк Росії та державні банки — «Сбер», ВТБ і Газпромбанк.

Окремий блок законопроєкту стосується Ірану — він передбачає продовження дії американських санкцій проти іранського енергетичного сектору до 2031 року.

«Я підпишу цей законопроєкт, коли він дійде до мого столу», — заявив Дональд Трамп.

Законопроєкт отримав широку підтримку серед американських законодавців, які вважають, що посилення санкцій необхідне для протидії діям Росії на міжнародній арені. Після ухвалення документа сенатор Річард Блюменталь звернувся до українців зі словами підтримки, а конгресмен Майкл Макколл наголосив на важливості санкцій напередодні зимового періоду через загрозу нових атак РФ по українській інфраструктурі. Сенатор Джин Шагін окремо підкреслила, що серед найбільших імпортерів російського палива саме Китай забезпечує понад половину доходів Москви від такого експорту.