Президент США Дональд Трамп заявив про можливість енергетичного перемир’я між Україною та Росією, за якого обидві сторони мали б припинити удари по критично важливих об’єктах енергетики. Про це він написав 14 вересня у своїй соцмережі Truth Social, пов’язавши свою ініціативу зі зростанням цін на дизельне паливо у світі. Трамп зазначив, що Україна погодилася не атакувати енергетичну інфраструктуру на території Росії, а Москва нібито дала аналогічну згоду.

Однак офіційної реакції від російської сторони поки немає, а президент України Володимир Зеленський підтвердив лише наявність відповідної пропозиції. За його словами, Київ звернувся до партнерів із проханням забезпечити виконання можливих домовленостей. Якщо партнери зможуть гарантувати, що Росія справді припинить удари, Україна готова відмовитися від атак у відповідь. Зеленський наголосив, що йдеться не лише про енергетичні об’єкти, а й про порти, логістичну та продовольчу інфраструктуру.

"Є сильна пропозиція від США про взаємне припинення ударів по критично важливій інфраструктурі. Україна готова підтримати деескалацію, якщо Росія припинить завдавати ударів по енергетиці", — заявив Зеленський.

Кореспондент Financial Times Крістофер Міллер повідомив, що питання перемир’я ще опрацьовується, і остаточної угоди немає. Водночас 15 вересня стало відомо про нові атаки: були уражені нафтопереробні заводи в Сизрані та Таганрозі, а в Києві під обстріл потрапили три автозаправки. Російські війська також продовжили удари по портовій інфраструктурі Одеської області та залізниці.

Що стоїть за ініціативою

Політолог Володимир Фесенко в коментарі Focus.ua зазначив, що будь-які домовленості про енергетичне перемир’я мають бути чітко зафіксовані й офіційно визнані обома сторонами. Він нагадав, що подібна ситуація вже виникала минулого року, коли домовленості щодо припинення ударів по енергетиці швидко зійшли нанівець через різне трактування умов Києвом і Москвою. Фесенко вважає, що для реального перемир’я потрібен погоджений список об’єктів, по яких заборонено завдавати ударів, а також гарантії та моніторинг виконання домовленостей.

Політолог окреслив два можливі сценарії розвитку ситуації: США можуть паралельно домовитися з обома сторонами про однакові умови, або ж переговори перейдуть у тристоронній формат після виборів до Держдуми РФ. Водночас Фесенко не виключає, що Росія може відмовитися брати участь у таких домовленостях, перекладаючи відповідальність на Україну та США. Навіть якщо угоди буде досягнуто, вона може виявитися тимчасовою — до виборів у Конгрес США 3 листопада, після чого Росія може відновити атаки. На думку Фесенка, ініціатива Трампа пов’язана насамперед із бажанням вплинути на ціни на пальне у США, а не з припиненням війни чи захистом української енергетики.

Які умови потрібні для перемир’я

Директор енергетичних і інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що для дієвого перемир’я необхідні чіткі гарантії, механізм моніторингу та погоджений перелік об’єктів, які не можна атакувати. Без цього Росія може маніпулювати визначенням «енергетичної інфраструктури» та використовувати домовленості для тиску на Україну через США. Омельченко наголосив, що до списку мають входити не лише АЗС, а й усі об’єкти, пов’язані з енергетикою та життєзабезпеченням країни. Експерт також зауважив, що заява Трампа може бути використана Росією для створення невизначеності та політичних маніпуляцій, якщо не буде підтверджена конкретними кроками з боку всіх учасників.

"У цій заяві Трампа простежується мета Росії не стільки в перемир’ї, скільки в тому, щоб через Трампа змусити Україну не обстрілювати російські НПЗ. З іншого боку — створити туман війни, високий рівень невизначеності, і маніпулювати через це позицією Трампа."

Нагадаємо, Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах, пояснюючи це впливом на світові ціни на дизельне паливо. Однак, за даними Focus.ua, Росія продовжує змінювати тактику атак на українську інфраструктуру.