Торгові судна та нафтові танкери, що проходять через Босфор, дедалі частіше використовують імпровізовані засоби захисту — сітки, ємності з водою та шини — щоб протистояти зростанню атак російських і українських дронів у Чорному морі. Про це повідомляють аналітики з морської безпеки та підтверджують фото- і відеоматеріали.

Підкреслюючи зростаючу небезпеку для торгового флоту, покинутий російський вантажний корабель Omskiy-107 із зруйнованою вогнем рубкою дрейфував із російських вод на пляж на схід від Стамбула, поблизу одного з найжвавіших морських шляхів світу.

З липня українські сили активізували удари по суднах та інфраструктурі, що забезпечують російський експорт нафти та зерна. Це стало відповіддю на посилення російських ракетних і дронових атак по головних українських експортних портах — Одесі, Чорноморську та Південному.

Серед тих, хто намагається мінімізувати ризики, танкер Caruzo під прапором Сьєрра-Леоне 11 серпня пройшов через протоку з підвішеними навколо корми ємностями з водою для захисту машинного відділення. 27 серпня російський танкер «Хризопраз» був помічений із шинами, розвішеними по борту. За словами Корея Ренслама, генерального директора компанії Dryad Global, кількість атак на торгові судна та портову інфраструктуру з обох сторін суттєво зросла й може ще збільшитися.

«Є кілька популярних контрзаходів, які ми бачимо на суднах, що працюють у Чорному морі», — зазначив Ренслам, вказуючи на використання ємностей із водою та захисних сіток.

Все ширше застосовується встановлення металевих сіток — так званих «кліток cope» — над надбудовами суден для захисту від вибухових дронів. Минулого місяця танкери Brisk та Integrator проходили Босфор із такими конструкціями. Водночас експерти сумніваються, що ці заходи здатні ефективно протистояти більшим військовим дронам або морським безпілотникам із потужними зарядами. Останніми тижнями кілька сильно пошкоджених суден, зокрема балкер Great Ocean під ліберійським прапором, прибували до Босфору під супроводом берегової охорони.

Реакція Туреччини та ситуація з зерновим коридором

Туреччина, чиї власні торгові судна неодноразово ставали мішенню в Чорному морі, викликала посла України в Анкарі після атак на два судна поблизу російського порту Туапсе. Україна офіційно не коментувала ці інциденти. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган попередив, що удари по Чорному морю знову призвели до глобального дефіциту зерна, особливо в Африці, та закликав до термінового вирішення ситуації. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара підготувала план відновлення безпечних зернових коридорів і веде переговори з Москвою та Києвом.

Водночас Росія заявила, що не бачить підстав для відновлення чорноморської зернової угоди. Туреччина була одним із посередників цієї домовленості у липні 2022 року, яка дозволила експортувати майже 33 мільйони тонн українського зерна. Проте у 2023 році Росія вийшла з угоди, посилаючись на перешкоди для власного експорту продуктів харчування та добрив.

Ренслам зауважив, що попередня домовленість 2022 року тимчасово відновила судноплавство, але нинішня ситуація значно більш напружена й потребує ширших кроків до миру. Президент Росії Володимир Путін у вівторок заявив, що Росія «перемагає» у війні, розпочатій її вторгненням в Україну у 2022 році, попри нестачу пального через українські атаки дронами та великі втрати на майже незмінній лінії фронту.