Європа швидко старіє через зниження народжуваності та збільшення тривалості життя. За даними нового звіту Європейської комісії, 2012 року вперше в країнах ЄС кількість померлих перевищила кількість народжених. До середини століття майже кожен третій житель ЄС буде віком 65 років і старше, а кількість людей старших за 80 років зросте з 6% до 15%.

Автори звіту називають цей процес переходом до «суспільства довголіття», що має позитивні сторони — люди живуть довше і здоровіше, переосмислюють старість. Водночас демографічні зміни створюють серйозні соціальні виклики: впливають на ринок праці, міжпоколінну справедливість і фінансування системи догляду. Політична ситуація у Європі ускладнюється через гострі дебати про імміграцію та соціальне забезпечення, що заважає ефективно реагувати на проблему.

Зменшення чисельності працездатного населення підкреслює важливість мігрантів з країн поза межами ЄС для пом’якшення демографічного тиску. Звіт попереджає, що нульова міграція, яку пропагують праві сили, призведе до скорочення населення ЄС на 32% до 2100 року і значно збільшить податкове навантаження на працюючих. Однак політики уникають цієї теми і не виділяють достатньо ресурсів на інтеграцію, одночасно посилюючи ворожість до шукачів притулку.

Дебати про соціальне забезпечення дедалі більше зосереджуються на тому, що післявоєнна модель, створена в період зростання населення, стала надто дорогою. Це політично небезпечний підхід, адже невдоволення жорсткою економією після кризи 2008 року сприяло зростанню авторитарного популізму, який загрожує демократичним цінностям ЄС. У нерівних суспільствах посилення вимог до менш забезпечених працювати довше і важче лише підживлює праві настрої.

Економічно аргументи на користь подальших скорочень також сумнівні. Майбутній розвиток і продуктивність залежатимуть від розширення участі в гнучкому ринку праці. Це потребує інвестицій у реформу догляду, доступну дитячу опіку та підтримку довготривало безробітних. Також необхідно вирішувати проблему депопуляції сільських районів, куди молодь все рідше повертається через відсутність можливостей.

Причини глобальної кризи народжуваності складні, і в Європі політика стимулювання народжуваності не дала помітних результатів. Звіт Європейської комісії показує, що демографічні зміни відбуваються швидше, ніж очікувалося. Проте, за винятком суперечок навколо підвищення пенсійного віку, довгострокові наслідки залишаються поза увагою.

Автори закликають до більш масштабного і відкритого обговорення, наголошуючи, що молодь не повинна залишатися сам на сам із наслідками зламаної соціальної моделі, яку слід було оновити раніше.