Росія перейшла до нової фази повномасштабної війни проти України, поєднуючи масовані удари по містах із економічним і психологічним тиском на населення. Як повідомляє The Economist, у Києві почастішали перебої в роботі транспорту, а сирени повітряної тривоги стали звичними для містян.
Наприкінці серпня зросла кількість атак реактивних безпілотників і ракетних ударів по містах у глибокому тилу. Через це, а також через нестачу засобів перехоплення, війна знову стала відчутнішою для мешканців столиці. З'явилися повідомлення про нову хвилю виїзду родин із Києва до західних регіонів.
За даними джерел, обізнаних із переговорами спецпосланців Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, найближчими тижнями може з’явитися пропозиція обмеженої технічної угоди. Вікно для переговорів очікується після виборів до Держдуми Росії у вересні та проміжних виборів у США в листопаді. Тристоронні перемовини між США, Росією та Україною можуть пройти в Абу-Дабі на початку жовтня.
Видання зазначає, що Київ має певні переваги: Євросоюз залишається єдиним у питанні підтримки України, а перспективи проросійського врегулювання відсутні. Водночас The Economist вважає нереалістичними надії на ширший мир чи повне припинення вогню. За оцінками, цього року Росія збільшила контрольовану територію лише на 100 квадратних кілометрів — це близько 0,017% території України в межах кордонів до 2014 року.
Військова та економічна ситуація
Росія нарощує виробництво далекобійної зброї, зокрема реактивних «Шахедів» і балістичних ракет. До кінця 2026 року планується виготовити 24 тисячі реактивних дронів, наразі використано близько тисячі. Україна має обмежені можливості для протидії цим загрозам через низький запас перехоплювачів Patriot і відсутність доступу до Starlink на окупованих територіях.
«Це місто може впасти», — заявив західний дипломат, коментуючи вразливість Києва до атак на енергетичну інфраструктуру.
Через російські удари зупинилися великі металургійні підприємства у Кривому Розі та Запоріжжі. У серпні виробництво сталі впало на 60% порівняно з минулим роком. Складські потужності в Києві скоротилися на 80%. Закриття глибоководних портів Одеси загрожує залишити значну частину врожаю невідвантаженою, а аграрний експорт торік становив понад 10% ВВП.
Дефіцит бюджету та залежність від допомоги
Україна вже не може самостійно покривати всі видатки бюджету. Без міжнародної допомоги доходи держави забезпечують лише 65,4% витрат. У серпні Володимир Зеленський звернувся до європейських партнерів із проханням допомогти покрити дефіцит військового бюджету у 27 млрд доларів. Аналітики Dragon Capital підвищили прогноз дефіциту на рік до 9 млрд доларів. На 2027 рік потреба у зовнішньому фінансуванні може зрости ще на 32,6 млрд доларів.
Попри труднощі, зростання виробництва власної зброї дає економіці певний імпульс: майже половина з 20 найбільших платників податків належать до військово-технічної галузі. Однак падіння експортних доходів тисне на гривню, і Національний банк може бути змушений витратити частину резервів (менше 50 млрд доларів) або підвищити відсоткові ставки.
«Який у нас вибір?» — сказав один із українських чиновників, підкреслюючи, що прагнення вижити вже не раз допомагало країні долати перешкоди.
The Economist підсумовує, що Росія повертається до ще жорсткіших методів ведення війни, а Україні знову знадобляться і гроші, і мужність, щоб впоратися з новими викликами.