Війна в Україні не зайшла у повний глухий кут, хоча ситуація на карті може створювати таке враження. Як повідомляє британське видання The Economist, за лінією фронту триває боротьба технологій, виробничих можливостей і пристосування до нових умов. Особливо складною для України залишається ситуація у далекобійній війні, де Росія має перевагу у виробництві та технологіях.

Сучасні дрони дедалі більше стирають межу між фронтом і тилом. Безпосередньо біля передової формується так звана «кіл-зона» завширшки близько 40–80 км, де пересування військових стало вкрай небезпечним через постійне застосування FPV-дронів. За словами одного з українських військових, російські солдати через загрозу атак дронів майже не використовують бронетехніку: «Іноді вони проходять до 20 км, несучи все на спині, тож якщо почують дрон, їм легше сховатися».

Дрони активно застосовують не лише на передовій — обидві сторони намагаються проникати ними глибоко в тил противника, атакуючи логістичні маршрути. У публікації описується робота українського підрозділу Nemesis, оператори якого полюють на російський транспорт і військові цілі на окупованих територіях. Важливим напрямом стає ізоляція окупованого Криму. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді зазначає, що його підрозділи намагаються послабити російську логістику: «Крим – це перлина в короні Росії».

Росія також адаптується і розвиває власні далекобійні дронові операції. Серед пріоритетних цілей опинилися залізничні перевезення: під удари потрапляють не лише потяги з військовими вантажами, а й цивільні локомотиви. Ще більшою проблемою для України, за словами автора, є збільшення дальності та масштабів російських ракетних атак. Старі Shahed із поршневими двигунами поступово замінюються швидшими реактивними версіями, ймовірно, з китайськими двигунами, які складніше перехоплювати українським ППО. Росія нарощує виробництво балістичних ракет, тоді як Україна має обмежені запаси американських Patriot.

Україна розробляє власні системи перехоплення, зокрема проєкт на базі ракети компанії Fire Point. Однак створення повноцінної системи протиракетної оборони вимагає складного поєднання радарів, каналів передачі даних і систем наведення, тому швидкого рішення очікувати не варто.

«Це вже не маленька радянська армія, що воює проти великої радянської армії»,

— зазначає Олексій Гончарук, колишній прем’єр-міністр, який нині очолює експертну раду організації Nemesis.

На передовій українські військові заявляють про готовність утримувати позиції. Співрозмовники видання наголошують, що під командуванням нового головнокомандувача Михайла Драпатого ситуація змінилася. Водночас українських офіцерів турбує загальний перебіг бойових дій по всій країні, а не лише чергова хвиля мобілізації в Росії.