Між головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим існує принципова розбіжність у підходах до ведення війни, яка стала особливо помітною після призначення Федорова на посаду у січні 2024 року.

Підхід Сирського базується на активній обороні з утриманням позицій навіть в умовах оточення. Він вважає, що "виграти війну в обороні неможливо", тому військові мають продовжувати тримати передові позиції, отримуючи постачання через наземні та повітряні дрони. Це дозволяє не лише зберігати контроль над територією, а й змушує ворога вести виснажливі штурми, що призводить до великих втрат противника.

Водночас Михайло Федоров пропонує іншу стратегію — "примус Росії до миру через асиметричні дії". Його концепція передбачає відмову від виснажливих наступальних операцій на користь глухої оборони та системних ударів по інфраструктурі Росії в тилу. За його словами, мета — довести російські втрати до 50 тисяч на місяць, використовуючи дрони для ураження ворога, що має змусити Кремль погодитися на перемир’я на вигідних для України умовах.

Ця візія, однак, не отримала підтримки ані від Сирського, ані від Офісу Президента. За словами Кирила Буданова, "самими лише дронами війну не виграти". Сирський реалізує не стільки власну позицію, скільки загальну лінію військового керівництва, що пояснює небажання Володимира Зеленського змінювати його на посаді.

Війна в Україні не має класичної лінії фронту, а ведеться у так званій "сірій зоні" з розрідженими піхотними позиціями. Росія застосовує тактику інфільтрації — невеликими групами просочується на українські позиції, що дозволяє їй поступово зсувати лінію фронту. Сирський вважає, що утримання позицій навіть в оточенні з використанням дронів є ключовим для стримування ворога, тоді як Федоров наголошує на необхідності виснажувати противника ударами по його тилу.

Розбіжності між двома підходами мають світоглядний характер і впливають на кадрові рішення в оборонному секторі. У Володимира Зеленського наразі немає підстав повертати Федорова на посаду міністра оборони, а новий головнокомандувач ЗСУ, ймовірно, продовжить реалізовувати стратегію Сирського та Офісу Президента.