У Росії розпочалося голосування на виборах до Державної думи, які проходять у жорстко контрольованих умовах, без реальної конкуренції та з передбачуваним результатом. Як повідомляє The Guardian, триденне голосування стартувало у п’ятницю, а підсумки очікують після закриття дільниць у неділю.

Партія «Єдина Росія», яку очолює Володимир Путін, ймовірно, збереже свою багаторічну більшість у парламенті — це вже понад 23 роки. Разом із нею до Думи потраплять кілька так званих опозиційних партій, які, однак, традиційно підтримують Кремль у ключових питаннях. Ці вибори — перші після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, і війна, яка раніше здавалася для багатьох росіян далекою, дедалі більше впливає на їхнє повсякденне життя.

Влітку українські дрони неодноразово атакували нафтопереробні заводи, фабрики та логістичні об’єкти по всій Росії. Опитування свідчать про зростання тривоги серед населення щодо ходу бойових дій та майбутнього. На цьому тлі влада ще більше посилила контроль над політичним процесом.

Минулого місяця з виборів виключили партію «Яблуко» — єдину відкрито антивоєнну політичну силу, яка залишалася у країні. Відтак у бюлетенях залишилися лише так звані «системні опозиціонери» — від комуністів до ультраправих ліберал-демократів, які можуть критикувати владу лише з другорядних питань, але в ключових голосуваннях підтримують «Єдину Росію».

Політична аналітикиня Фаріда Рустамова зазначає, що цьогорічна кампанія відзначається пасивністю: «У більшості виборів кандидати змагаються за увагу. У Росії цього року багато хто робить навпаки. Ніхто не хоче потрапляти у центр уваги чи обговорювати гострі теми». За її словами, більшість кандидатів майже не вели агітації, а теледебати часто проходили у напівпорожніх студіях через відсутність політиків.

«Кремль свідомо робить вибори малопомітними, бо більший інтерес не на їхню користь. Вони не хочуть обговорювати складні питання й просто прагнуть швидше це завершити», — розповів співрозмовник, близький до Кремля, на умовах анонімності.

За словами Рустамової, приглушена кампанія має на меті знизити явку серед невдоволених та незалежних виборців, водночас мобілізуючи прихильників влади. Виключення «Яблука» з виборів, за оцінками спостерігачів, також пов’язане з побоюваннями влади щодо зростання підтримки антивоєнної позиції.

Професор Володимир Гельман з Гельсінського університету вважає, що вибори мають ще одну мету — забезпечити Кремлю джерело легітимності та створити враження широкої суспільної підтримки політичної системи й війни. Він підкреслює: «Хоч ці вибори й не є ані вільними, ані чесними, вони все одно залишаються єдиним джерелом легітимності».

У зверненні перед виборами Путін прямо пов’язав участь у голосуванні з війною проти України, назвавши це проявом єдності перед зовнішнім тиском. «Ваш вибір і ваша воля знову покажуть, що за нашими солдатами стоять мільйони людей, що ми — єдиний народ, об’єднаний спільними цінностями, історичною пам’яттю та любов’ю до Батьківщини», — заявив Путін.

Після переобрання у 2024 році Путін продовжив своє правління ще на шість років, до 2030 року, не допустивши до виборів справжню опозицію. Для багатьох росіян головне питання — не результати голосування, а події після нього. На тлі незначних успіхів російських військ в Україні та чуток про можливу нову мобілізацію, частина молодих чоловіків залишає країну, побоюючись повторення осені 2022 року, коли після оголошення мобілізації Росію масово покидали люди.

Путін намагався заспокоїти суспільство, двічі публічно заперечивши плани щодо нової мобілізації. Однак ці заяви не переконали всіх: дехто, як Дмитро, який нещодавно вилетів до Єревана, вирішив перечекати вибори за кордоном. «Я просто почекаю кілька тижнів після виборів. Ризик нової мобілізації занадто великий, щоб його ігнорувати. Подивимося, чи щось зміниться після голосування», — сказав він.