Під час Авіньйонського фестивалю відбулася розмова з українськими правозахисницями Ольгою Дятел та Олександрою Матвійчук про значення свободи та ідентичності в умовах війни.

Ольга Дятел, яка родом із Криму, розповіла про свій досвід життя у війні, що триває вже 12 років. Вона переїхала на захід України у 2014 році, а потім до Києва. За її словами, українці нині відчувають втому і злість, але водночас мають віру у право на свободу обирати, де і як жити. Ольга підкреслила, що навіть театральні вистави в Києві можуть бути зупинені через повітряні тривоги, що стало буденністю для українців.

Олександра Матвійчук, правозахисниця з багаторічним досвідом документування воєнних злочинів, наголосила на тому, що російська агресія спрямована на знищення української нації, мови та культури. Вона згадала відео з київською вчителькою, яка під час повітряної тривоги продовжує урок на вулиці біля генератора, перетворюючи просту дію на акт спротиву. За словами Матвійчук, для українців свобода — це не просто цінність самовираження, а цінність виживання.

Правозахисниці також обговорили питання української ідентичності. Ольга Дятел відзначила важливість горизонтальних зв’язків і здатності самоорганізовуватися, що залишилися незнищеними попри століття окупаційної політики. Вона зазначила, що українці мають здатність протистояти авторитетам, на відміну від росіян, які часто змушені тікати через політичні репресії.

Олександра Матвійчук звернула увагу на те, що історія України довгий час писалася не українцями, а через призму російської імперії. Вона навела приклад із музею Metropolitan Museum of Art у США, де картину Дега, на якій зображені дівчата у вишиванках, спочатку називали «Російські танцівниці», а лише після початку повномасштабної війни перейменували на «Танцівниці в українському вбранні». Матвійчук закликала західну публіку проявити інтелектуальну мужність і визнати українську ідентичність поза російською призмою.

Щодо мистецтва, Ольга Дятел підкреслила, що немає єдиного способу донести українську ідентичність, але важливо створювати культурний обмін, який має бути двостороннім. Вона організовує візити міжнародних культурних діячів в Україну, щоб вони могли побачити сучасну українську ідентичність на власні очі.

У сфері справедливості Олександра Матвійчук повідомила, що за п’ять років задокументовано понад 100 тисяч епізодів воєнних злочинів. Вона наголосила на історичному значенні створення спеціального трибуналу за злочини агресії, до якого приєдналися 36 країн, серед них і Франція. Матвійчук пояснила, що справедливість має бути базовим правом людини, незалежним від результатів війни.

Обидві співрозмовниці наголосили на важливості активної громадянської позиції. Ольга Дятел зазначила, що ті, хто не на фронті, мають відповідальність піклуватися про цивільне життя, а надія, за словами Матвійчук, — це свідома когнітивна стратегія, впевненість у сенсі зусиль, а не просто оптимістичне очікування.

Розмова на Авіньйонському фестивалі показала, що для українців свобода — це питання виживання, а українська ідентичність формується через стійкість, солідарність і здатність протистояти зовнішнім загрозам і внутрішнім викликам.