Дитина, яка живе в атмосфері постійних сімейних конфліктів, драк або загроз, офіційно вважається постраждалою від насильства, навіть якщо насильство не спрямоване безпосередньо на неї.
Домашнє насильство щодо дітей має кілька форм: фізичне (удари, тілесні ушкодження), психологічне (погрози, образи, критика), економічне (позбавлення їжі, одягу, лікування) та сексуальне насильство. Крім того, бездіяльність дорослих, яка призводить до неналежного догляду або небезпеки для дитини, також вважається насильством.
У разі загрози життю або здоров’ю дитини необхідно негайно телефонувати на номер 102 або на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству за номерами 116 123 або 0 800 500 335. Повідомлення можна також робити до служб у справах дітей, шкіл, дитсадків і медичних закладів, які мають обов’язок реагувати та допомагати.
Діти мають право на безоплатну правову допомогу, яку можна отримати телефоном або через онлайн-канали, зокрема Telegram і соцмережі. За потреби законний представник або сама дитина можуть звернутися до суду для застосування захисних заходів, таких як заборонне або обмежувальне приписання щодо кривдника.
Після того, як дитина розповіла про насильство, важливо її вислухати, запевнити в безпеці і підтримці, не звинувачувати і не змушувати повторювати деталі. Відкладати звернення за допомогою через страх розголосу не можна. Захист дітей від домашнього насильства — це спільна відповідальність батьків, педагогів, медиків, правоохоронців, соціальних служб і суспільства загалом.