Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов, який виступає проти реформи Бюро із переатестацією працівників, у 2019 році не пройшов професійну атестацію в Офісі генерального прокурора, повідомила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк у блозі на сайті «Української правди».
За її словами, Сухачов не набрав навіть мінімальних балів за знання законодавства під час переатестації. Водночас у липні цього року він заявив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», що реформа ДБР призведе до зупинки роботи Бюро і його знищення, оскільки працівникам потрібно багато часу на підготовку до атестації.
Каленюк нагадала, що у 2019 році Сухачов працював заступником директора департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України. Однак він не пройшов перший етап переатестації, набравши 61 бал при мінімумі 70, і був звільнений.
Сухачов оскаржив звільнення в Окружному адміністративному суді Києва, який виніс рішення на його користь через два з половиною місяці. Суддя вказав на процедурні недоліки у формуванні кадрової комісії та несправедливість у складанні переліку запитань, більшість з яких стосувалися кримінального права і процесу, що не відповідало профілю роботи деяких прокурорів. Оскільки Сухачов працював у департаменті, що контролював дотримання законів у кримінальних провадженнях, він мав знати ці норми.
У 2022 році Верховний суд скасував рішення нижчих інстанцій і відмовив Сухачову у поновленні на посаді та компенсації. На той час він уже пів року очолював ДБР.
Каленюк підкреслює, що проблема не лише в особі Сухачова, а в тому, що буде після його каденції, яка завершується 31 грудня 2026 року. За законом він не може обіймати посаду директора ДБР вдруге. Якщо Верховна Рада не ухвалить закон про реформу ДБР до цього часу, існує ризик, що на цю посаду призначать нового керівника, якого суспільство дізнається ще до завершення конкурсу.
Законопроєкт про реформу ДБР мають ухвалити до кінця 2023 року, відповідно до оновленого плану Ukrainian Facility. Реформа також передбачена Антикорупційною стратегією України на 2026–2030 роки, яку парламент досі не затвердив.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна зазначала, що реформа ДБР має два ключові аспекти: зробити бюро політично незалежним і змінити підслідність та фокус роботи структури. Керівник напрямку «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті «Реформа ДБР: не зміна директора, а зміна логіки органу» пояснював, що реформа стосується не персоналій, а підслідності, контролю і ролі органу в системі правопорядку.