Виноградівський районний суд Закарпатської області відкрив провадження за заявою журналістки Олени Мудрої, яка прагне визнати недостовірною інформацію, поширену проти неї в інтернеті під час скоординованої анонімної кампанії.

Олена Мудра системно висвітлює забудову високогір’я Карпат, зокрема полонини Руна, вітровими електростанціями та вирубку заповідних лісів під ці проєкти. Фірму, що займається зведенням фундаментів під вітряки, пов’язують із колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим. Через активну викривальну діяльність торік журналістка зазнала системного тиску та SLAPP-атак — позовів, спрямованих на обмеження участі громадськості.

Протягом трьох місяців проти Олени Мудрої та екологині Оксани Станкевич-Волосянюк розгорнули кампанію з абсурдними звинуваченнями, зокрема у «держзраді». На журналістку також відкрили провадження за заявою вигаданої особи, яке поліція закрила лише у травні 2026 року.

Адвокат Олени Мудрої Юрій Мельник пояснив виданню «Еспресо», що онлайн-атака здійснювалася через анонімні вебсайти, що ускладнює класичний захист честі та гідності, адже відсутній конкретний відповідач. Тому було подано заяву в порядку окремого провадження для визнання інформації недостовірною. «Цей позов не спрямований проти конкретної людини. Особливість окремого провадження полягає в тому, що відповідача немає — є лише заявниця Олена Мудра та вимога встановити конкретний юридичний факт», — зазначив Мельник.

Головна мета позову — отримати офіційне рішення суду, яке підтвердить, що поширена інформація є фейком. «Ми очікуємо рішення про те, що буде встановлено саме факт недостовірності інформації. Щоб у подальшому Олена Мудра змогла надати дане судове рішення, яке буде її контраргументом на противагу тій онлайн-атаці, що була здійснена відносно неї», — додав адвокат.

За словами Мельника, сьогодні журналістам надзвичайно складно захищати свої права в інтернеті через постійні залякування та цькування з боку анонімних ресурсів. «Цей спосіб захисту — один із небагатьох, який є можливим на даний момент. Користуватися ним важливо, адже це хоч якась можливість у юридичній та комунікаційній площині захистити журналіста. Це своєрідна відповідь усім тим хейтерам чи особам, які здійснювали або підтримували цю атаку», — підкреслив він.

Будівництво вітроелектростанцій на закарпатському високогір’ї триває вже кілька років і супроводжується систематичними порушеннями природоохоронного законодавства. Компанія «УК «Вітряні парки України»», релокована з Краматорська до Перечина, планує зводити ВЕС щонайменше на десяти локаціях у Закарпатті — понад 330 вітряків загальною потужністю більше 1,73 гігавата.

На полонині Руна будівництво розпочали навесні 2025 року без оцінки впливу на довкілля. Для прокладання доріг під вітряки вирубали старовікові ліси і праліси, знищили місця зростання червонокнижних видів. Державна інспекція архітектури та містобудування пізніше визнала порушення законодавства, видавши дозвільні документи. У лютому 2026 року Мінекономіки попри критику надало позитивний висновок щодо будівництва ВЕС на Руні, мотивуючи енергетичною необхідністю. Проте екоактивісти зафіксували вирубку 40 гектарів лісу — всупереч заявам міністра. Для підключення ВЕС «Закарпаттяобленерго» також замовило рубки лісу під лінії електропередач.