Астрономи виявили нове походження загадкових яскравих об’єктів, які часто зустрічаються у ранній Всесвіті. Ці «маленькі червоні точки» з’явилися приблизно за 600 мільйонів років після Великого вибуху і зникли близько мільярда років по тому.
Дослідники вивчили 83 таких об’єкти і з’ясували, що 36 найяскравіших мають принаймні одного компаньйона, який випромінює сильне ультрафіолетове світло. Маса цих компаньйонів коливається від сотень мільйонів до кількох мільярдів мас Сонця. Вчені припускають, що це можуть бути зоряні скупчення або відносно невеликі перші галактики.
За даними дослідження, опублікованого в The Astrophysical Journal Letters і повідомленого Live Science, ультрафіолетове випромінювання компаньйонів завадило звичайному процесу поділу холодних молекулярних газових хмар, які зазвичай перетворюються на зірки під дією гравітації. Через це газові хмари стали надзвичайно щільними і сформували надмасивні зорі, які існували недовго і завершили своє життя не вибухом наднової, а безпосереднім перетворенням у чорні діри.
Навколо таких чорних дір утворюються хмари з водневого газу, що яскраво світяться у різних діапазонах світла. Ці об’єкти астрономи назвали «зорями-чорними дірами». Вважається, що всі «маленькі червоні точки» можуть мати подібних компаньйонів, але вони можуть бути занадто близько один до одного, щоб їх розрізнити.
Це дослідження допомагає розв’язати дві загадки ранньої Всесвіту. По-перше, чорні діри, які утворилися таким шляхом, можуть мати масу від 100 тисяч до мільйона мас Сонця і слугувати «зародками» більш масивних чорних дір. Це пояснює, як у ранньому Всесвіті вже існували надмасивні чорні діри, для формування яких зазвичай потрібні мільярди років.
По-друге, «маленькі червоні точки» могли зливатися з невеликими галактиками, які їх породили, що сприяло формуванню великих галактик, які ми спостерігаємо сьогодні. Таким чином, це явище може бути ранньою стадією формування великих галактик у Всесвіті.