6 липня на церемонії вшанування випускників військових вишів білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує брати участь у війні в Україні. "Вас ніхто не збирається відправляти на цю бійню, – запевнив він військових. – Нам війна не потрібна. Трагедія, що там триває війна".
Проте, як зазначає джерело, війна насправді була необхідна Лукашенку. Після масових протестів у серпні 2020 року, викликаних сфальсифікованими президентськими виборами, повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року допомогло йому остаточно приборкати внутрішніх опонентів. Він зміг позиціонувати себе гарантом стабільності, попереджаючи, що без нього Білорусь ризикує стати "другою Україною".
Однак нині ситуація змінюється у протилежному напрямку. Лукашенку все важче утримувати баланс між Росією та Україною, що позначається на його внутрішній та зовнішній політиці. Його спроби дистанціюватися від війни, з одного боку, і підтримувати Кремль – з іншого, дедалі менш ефективні.
Про це свідчить і його виступ, де він відкрито визнає трагедію війни, але водночас намагається запевнити військових у відсутності намірів втягувати Білорусь у бойові дії. Такий баланс, який раніше допомагав Лукашенку зберігати владу, сьогодні під загрозою, що ставить під сумнів його подальшу політичну стабільність.