Від імені українських громадян до державних органів та силових структур надходять сотні звернень із скаргами на корупцію, мобілізацію, військових та резонансні події. Частина таких «заявників» створена на основі чужих персональних даних, а сама розсилка є елементом російської операції під кодовою назвою «Поштар». Про це повідомляє РБК-Україна.
За інформацією видання, лише у червні та липні російські підрозділи організували розсилку понад 500 звернень, отримавши майже сотню відповідей. Мета операції — створити додаткове бюрократичне навантаження, імітувати суспільне невдоволення та змусити українську систему реагувати на штучно створені сигнали. Водночас у Центрі протидії дезінформації оцінюють ефективність частини таких листів як низьку.
Як працює «Поштар»
Росіяни використовують право громадян звертатися до органів влади, надсилаючи електронні листи з іменами реальних або вигаданих осіб. Для цього збирають персональні дані українців з відкритих джерел, витоків баз даних чи зламаних акаунтів. Як пояснює генерал-майор Ілля Павленко, «раніше розвідники їздили на цвинтарі й переписували дані померлих, щоб діяти від імені реальних людей. Тепер усю необхідну інформацію росіяни шукають в інтернеті».
Зміст звернень часто стосується реальних подій — вибухів, корупційних скандалів, проблем із мобілізацією. Однак у текстах простежується однаковий стиль, а імена заявників часто не збігаються з контактними адресами. Це свідчить про скоординовану кампанію, до якої залучені підрозділи ІПСО Збройних сил РФ, ГРУ та ФСБ.
Мета та наслідки операції
Росія прагне змусити українські органи реагувати на штучно створені сигнали, відволікаючи ресурси на перевірку неправдивих скарг. Формально правильно оформлене звернення потрібно зареєструвати, розглянути, перевірити факти та надати відповідь. Однак, як зазначає керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «ці фейкові запити зазвичай юридично неграмотно написані. Частина з них не відповідає жодному законодавству, яке зобов’язує на такі речі відповідати. Тому ця історія є неефективною».
«Найефективніша російська дезінформація сьогодні — це далеко не завжди стовідсоткова брехня. Значно небезпечніший метод — взяти реальну українську проблему, реальний конфлікт чи помилку, вирвати їх із контексту, масштабувати через контрольовану мережу і підвести аудиторію до наперед визначеного висновку», — наголосив колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
Попри це, частина розсилки все ж проходить бар’єр: за два місяці російські виконавці отримали майже сотню відповідей від українських установ. Одним зі способів протидії залишається додаткова перевірка особи підозрілого заявника.