Міжнародна фінансова допомога, яку Україна залучила від партнерів із початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року, вже досягла обсягу довоєнного ВВП країни за 2021 рік. За даними "Економічної правди", загальна сума підтримки становить майже 200 мільярдів доларів і включає фінансування як цивільних видатків бюджету, так і закупівлі озброєння.

Попри рекордні обсяги зовнішньої допомоги, цього недостатньо для покриття всіх фінансових потреб держави. Як повідомляє видання, уряд змушений шукати додаткові джерела для фінансування оборонних витрат, які лише на останні чотири місяці року Міністерство оборони оцінило у 1,1 трильйона гривень. Найбільш імовірним рішенням є використання частини коштів, запланованих на наступний рік, для поточних потреб оборони.

Основні програми підтримки

У 2022 році Україна отримала від партнерів 31,1 млрд доларів, а брак коштів покривала за рахунок емісії Національного банку, що призвело до послаблення гривні та зростання інфляції. У 2023-2026 роках міжнародна допомога лише зростала. Серед ключових програм:

  • Програма розширеного фінансування (EFF) МВФ — 15,6 млрд доларів (2022-2025 роки), згодом — нова програма на 8,1 млрд доларів (2026-2029).
  • Ukraine Facility від ЄС — 50 млрд євро на 4 роки, з яких 39 млрд євро — пряма бюджетна допомога.
  • ERA Loans — 50 млрд доларів під заставу заморожених російських активів, надані США, ЄС і країнами G7.
  • Ukraine Support Loan (USL) — 90 млрд євро на 2026-2027 роки, з яких 60 млрд євро підуть на закупівлю озброєння.

Особливість останніх двох програм у тому, що Україна фактично не має повертати ці кредити, якщо Росія не погодиться на репарації після завершення війни. Водночас, залишок заморожених російських активів, які ще не підв'язані до виданих позик, стрімко зменшується.

Хто підтримує Україну

У перші роки війни найбільшу роль у фінансуванні відігравали США, які надали майже 22 млрд доларів на грантовій основі. ЄС за цей час виділив 21 млрд доларів, а Японія — майже 10 млрд доларів. Ще близько 11 млрд доларів надали Канада, Велика Британія та Німеччина. Однак із 2024 року підтримка США стала заручницею політичної ситуації, і основне навантаження перейшло на ЄС та інших партнерів.

Зростання боргу та ризики

Більшість міжнародної допомоги надходить у вигляді кредитів, що призвело до зростання державного боргу до 214,18 млрд доларів — це у понад два рази більше, ніж до війни. Структура боргу також змінилася: частка зовнішніх зобов'язань зросла до 78,3%, що робить Україну більш вразливою до валютних коливань і політичних рішень партнерів. У 2025 році уряд провів реструктуризацію боргу, однак навіть після цього обсяг виплат на обслуговування та погашення боргу наступного року перевищить 1 трильйон гривень.

"Навіть таких обсягів поки що недостатньо, аби покрити усі фінансові потреби держави", — зазначає "Економічна правда".

За прогнозами, із урахуванням запланованого фінансування до кінця 2026 року, загальний обсяг підтримки суттєво перевищить довоєнний ВВП України. Проте питання стійкості державних фінансів і надалі залишається відкритим.