Медоносним бджолам, окрім нектару, необхідна вода для підтримки життєдіяльності колонії. За словами доцента кафедри ентомології та здоров’я медоносних бджіл Університету Джорджії Льюїса Бартлетта, у великих колоніях є спеціальні бджоли, які займаються пошуком і збором води.
Вода виконує кілька важливих функцій у вулику. Координатор програми бджільництва та запилювачів Університету Клемсон Бен Пауелл пояснює, що вона потрібна для розбавлення меду, щоб бджоли могли його споживати. Крім того, вода допомагає регулювати температуру вулика і охолоджувати колонію у спекотні дні.
Після того як бджоли знаходять надійне джерело води, вони повідомляють про нього іншим мешканкам вулика і продовжують повертатися саме до нього, зазначає Льюїс Бартлетт. Однак така поведінка іноді призводить до небезпек: бджоли можуть обирати ризиковані місця, наприклад басейни, де вони можуть потонути.
За словами фахівчині зі здоров’я запилювачів Беккі Гріффін, бджоли отримують воду з роси, нектару, калюж, заглиблень у квітах, а також біля водойм, у канавах чи дуплах дерев. Вони існують мільйони років і добре пристосовані до пошуку необхідних ресурсів, тому в більшості регіонів додаткова допомога від людей не потрібна.
Водночас у посушливих регіонах, таких як пустелі або степи, спеціальні поїлки можуть бути корисними. Вони допомагають спрямувати бджіл до безпечніших джерел води. Для облаштування поїлки достатньо неглибокої ємності з чистим камінням, на яке бджоли можуть сідати. Воду слід змінювати кожні 5-6 днів, щоб уникнути розмноження комарів.