2 вересня 2026 року в Києві під час конференції «Право на правду. Нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни» відбулася панельна дискусія, присвячена впливу штучного інтелекту на медіа, журналістські стандарти та довіру до інформації. Учасники обговорили як нові можливості, так і ризики, які несе впровадження ШІ у редакційну роботу.
Модератором панелі виступив консультант із впровадження генеративного ШІ Олексій Мінаков. Він наголосив, що питання доцільності використання ШІ у медіа вже не стоїть — більшість редакцій або активно застосовують такі інструменти, або експериментують із ними. Мінаков запропонував розрізняти два напрями: повсякденне використання ШІ для підвищення продуктивності (транскрибування, переклад, робота з текстами та даними) та створення нових технологічних продуктів для медіа. За його словами, у професії з’являється нова компетентність — ШІ-грамотність.
Журналістка та медіаменеджерка Ангеліна Карякіна розповіла, що у травні 2026 року Суспільне ініціювало створення Альянсу з питань штучного інтелекту, до якого долучилися провідні українські медіа. Альянс працює у двох напрямах: напрацювання регуляторних пропозицій до майбутнього законодавства та розробка редакційних принципів використання ШІ. Серед ключових принципів — Human First, Human Last, відповідність стандартам, прозорість, ефективність, конфіденційність, законність, відповідальність, недискримінація та рівність. Карякіна підкреслила, що журналістика залишається людською професією, а остаточна відповідальність за контент — на людині.
«Human first, human last — це про те, що журналістика — людська професія. І все, що ми робимо, врешті має залишатися під контролем людини. Останнє читання, остання відповідальність — на людині», — наголосила Ангеліна Карякіна.
Вона також звернула увагу, що використання ШІ для ілюстрацій новин не повинно спотворювати реальність: «Ми не можемо ілюструвати, наприклад, заяву Зеленського штучно згенерованою картинкою президента з якоюсь емоцією або наслідки обстрілу Києва — зі штучно згенерованими наслідками обстрілу, з дітьми, які плачуть, тощо. Ми не можемо спотворювати реальність».
Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов застеріг від перебільшення новизни викликів, які несе ШІ. На його думку, проблеми фейків і маніпуляцій існували задовго до появи генеративних моделей, а сучасні дипфейки — це лише технологічне продовження старих практик ретуші та пропаганди. Куликов наголосив: «Право на правду без обов’язків не буває. У нас є право на правду, але у нас є обов’язок цю правду забезпечувати».
Під час дискусії також обговорювалися питання маркування згенерованого контенту, захисту авторських прав, ризику втрати критичного мислення у журналістів та зменшення контролю медіа над тим, як їхній контент споживається аудиторією через ШІ-інструменти. Учасники погодилися, що ключовим залишається фізичний контакт журналіста з реальністю та відповідальність за достовірність інформації.