У 2026 році фінансові шахраї почали активно використовувати штучний інтелект для створення переконливих схем обману, зокрема для підробки голосових повідомлень, відео та автоматизації спілкування з жертвами. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані ПриватБанку та Кіберполіції.

За словами Наталії Фіголь, керівниці департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку, банк вже фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані штучним інтелектом голосові повідомлення від імені знайомих із проханням терміново переказати кошти. Також банк виявив спроби обходу біометричної ідентифікації за допомогою 3D-моделей і Deepfake-облич, а також підроблених документів, створених ІІ.

Шахраї комбінують кілька прийомів: наприклад, телефонний дзвінок може завершитися фішинговим посиланням або встановленням шкідливої програми. В основі більшості схем залишається людський фактор — зловмисники намагаються переконати людину самостійно перейти за посиланням, встановити додаток або переказати гроші.

За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних операцій з платіжними картками зменшилася на 5% (до 256 тисяч), однак сума збитків зросла на 24% і досягла 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% — до 5536 грн.

Основні схеми з використанням ІІ

  • Клонування голосу: зловмисники збирають аудіо з відкритих джерел, створюють ідентичне голосове повідомлення і розсилають його знайомим жертви з проханням про допомогу. Кіберполіція вже фіксує такі випадки, хоча поки що вони не набули масового характеру.
  • Фішингові дзвінки від «банку»: шахраї телефонують під виглядом працівників банку, надсилають фішингові посилання або пропонують встановити сторонні програми. Після цього отримують доступ до рахунків або змушують людину самостійно переказати кошти.
  • NFC Relay-атаки: під приводом оновлення застосунку або перевірки безпеки клієнта просять встановити стороннє ПЗ, після чого отримують доступ до платіжних даних і можуть знімати гроші дистанційно.
  • Фейкові інвестиції: шахраї створюють сайти, що імітують діяльність легальних фінансових установ, демонструють вигадані прибутки та переконують вкладати все більше грошей. Для цього використовують підроблені відео та фото, створені ІІ.
«Шахраї можуть швидко створювати аудіо- та відеоконтент, клонувати голоси, автоматизувати переписку, налаштовувати чат-боти, які імітують служби підтримки, а також масово розсилати фішингові повідомлення і створювати сайти», — зазначила Наталія Фіголь.

Кіберполіція наголошує: головна мета шахраїв — змусити людину діяти самостійно. Ознаками шахрайства є категорична терміновість, незвичне поводження, ухилення від уточнюючих питань та прохання встановити сторонні додатки або перейти за посиланням. У разі сумнівів варто перевірити інформацію через офіційні канали та не поспішати з передачею даних чи грошей.