Народна депутатка Наталія Піпа заявила, що школи Києва, які вона відвідала, не готові до нового навчального року, попри офіційні запевнення міської влади. Про це вона сказала в ефірі телеканалу «Еспресо», коментуючи слова представників КМДА щодо готовності закладів освіти до 1 вересня.
Піпа підкреслила, що між поняттями «укриття» та «бомбосховище» існує суттєва різниця. За її словами, на папері можна вказати будь-яку інформацію, але на практиці важливо переконатися, що кожна дитина в Києві справді захищена від балістичних загроз. Вона наголосила: «Я хочу подивитися, чи кожна дитина в Києві точно захищена від балістики».
За даними міської влади, укриття мають 91% дитячих садочків і шкіл Києва. Водночас 23 садочки та 20 шкіл не мають власних сховищ — для них навчальний процес організовують в орендованих приміщеннях.
Піпа також зазначила, що через нову тактику Росії, коли повітряні тривоги тривають годинами і повторюються багато разів на день, держава поки не має готової відповіді, як забезпечити очне навчання. Зараз кожна школа самостійно ухвалює рішення, враховуючи кількість учнів, наявність укриттів та частоту тривог.
«Школи, які я бачила, не готові», — підкреслила Наталія Піпа.
За її словами, на державному рівні працюють над впровадженням мікротаргетингу тривог — оповіщення на рівні окремих районів, а не всього міста. Це дозволить дітям менше часу проводити в укриттях. Якщо інтенсивність тривог у Києві, Київській області та Харкові залишатиметься такою ж високою, як останніми днями (12–18 тривог на добу), після аналізу першого тижня навчання протоколи можуть переглянути. Серед можливих сценаріїв — збільшення частки онлайн-навчання або перенесення частини занять в укриття.
Піпа також не виключила, що через втрачений навчальний час через відключення світла й тепла школи можуть запровадити заняття по суботах або продовжити навчальний рік до початку літа — така можливість передбачена законом про освіту ще з 2016 року.