Україна відкрила шостий переговорний кластер «Зовнішні відносини», наблизившись до членства в Європейському Союзі. Однак у вимогах до цього кластера відсутні конкретні реформи у сфері санкційної політики, що викликає занепокоєння.

Санкції в Україні останнім часом стали предметом суспільних суперечок через чергові персональні обмеження, накладені на політиків без прозорих підстав, а також через спірні судові практики і програші у Європейському суді з прав людини. Проблема полягає не в самій можливості застосування санкцій, а в процедурі їх накладання, відсутності відкритості та можливості захисту прав осіб, яких вони торкаються.

Рішення Ради національної безпеки і оборони часто базуються на засекречених матеріалах, а особи, проти яких вводяться санкції, не мають доступу до звинувачень і не можуть ефективно захистити себе. Це перетворює санкції з інструменту безпеки на засіб політичного тиску, що підриває довіру до всієї системи. Україна вже програла першу справу в Європейському суді з прав людини, і подібних випадків може стати більше.

Відсутність механізму «авторизації» санкцій призводить до негативних наслідків для бізнес-партнерів, працівників і родичів осіб під санкціями, а іноді й шкодить національній економіці. Прикладом є суперечка щодо розподілу майна між подружжям Порошенків, де суди ухвалювали різні рішення. Крім того, в Україні немає системи звітування про санкції та ефективного контролю за активами, що ускладнює запобігання їх обходу.

Хоча в Україні розроблено законопроєкт, який узгоджує санкційне законодавство з європейськими стандартами, його вже понад рік не розглядають у Верховній Раді через брак політичної волі. Президент Володимир Зеленський подав його як невідкладний у січні 2025 року, але голосів для ухвалення не вистачає.

Політична криза полягає у виборі між швидким звільненням громадян України від санкцій без змін системи та стратегічною реформою з прозорими правилами і гарантіями захисту прав людини. Євросоюз може посприяти вирішенню цієї проблеми, зробивши узгодження санкційної політики окремим критерієм у переговорах про вступ України до ЄС, що створить необхідний стимул для реформування.

Редакційна примітка: думки, викладені в колонці, належать авторам і не відображають позицію Kyiv Independent.