Дипломатичний та військовий прорив України у відносинах із США, який здавалося наближався на початку літа, наразі зупинився, повідомляє американський журнал The Atlantic.
На початку літа Україна вперше за тривалий час перехопила ініціативу у війні, демонструючи успіхи на фронті, розвиток безпілотних технологій і удари по російській інфраструктурі. Це покращило тональність у відносинах між Києвом і Вашингтоном. Після переговорів у Туреччині на початку липня тодішній президент США Дональд Трамп позитивно відгукувався про зустріч із Володимиром Зеленським, зазначаючи: "У тій кімнаті було багато любові, багато єдності".
Важливу роль у покращенні відносин відігравала посол України у США Ольга Стефанішина, яка позиціонувала Україну не лише як отримувача військової допомоги, а як партнера, здатного запропонувати власні технологічні та військові рішення. Особливої уваги заслуговували українські безпілотні дрони-перехоплювачі, які зацікавили навіть Пентагон. За словами одного з республіканських стратегів, "тепер усі у Вашингтоні думають, що Україна переможе".
Однак позитивна динаміка швидко змінилася. Під час останньої зустрічі з Зеленським Трамп відмовився передати Україні додаткові системи Patriot, необхідні для захисту від російських балістичних ракет, а також відмовився від попередньої обіцянки дозволити Україні самостійно виробляти ці системи. Паралельно у Києві загострилися проблеми з корупцією: у відставку пішов міністр оборони Михайло Федоров, якого вважали борцем із корупцією в оборонній сфері, а посол Стефанішина повернулася до Києва на тлі звинувачень у незаконному збагаченні.
Ще однією проблемою залишився доступ до Starlink. Зеленський просив Трампа звернутися до Ілона Маска, аби той відкрив доступ для українських ударів по російських ракетних батареях у прикордонній зоні РФ, але позитивного рішення поки не отримали.
У результаті, за кілька днів Україна втратила значну частину дипломатичного та військового імпульсу, який накопичувався місяцями. Трамп пригальмував із обіцянками щодо Patriot, переговори з Маском не дали результату, звільнення Федорова викликало протести в Києві, а Україна залишилася без посла у Вашингтоні.
Тим часом Росія посилила ракетні удари по Києву, скориставшись дефіцитом української ППО. На початку серпня столицю та передмістя атакували щонайменше два десятки балістичних ракет за одну ніч. Українські сили не змогли збити жодну з них. Загинули 17 цивільних, ще щонайменше 44 людини були поранені.
Німецький військовий оглядач Юліан Рьопке, який нещодавно побував в Україні, також констатував зникнення стриманого оптимізму серед українських військових. За його словами, удари по російській логістиці не дали очікуваного стратегічного ефекту, а російська армія продовжує наступ, активно застосовуючи дрони-камікадзе, авіабомби та балістичні ракети для знищення українських тилових вузлів. Україна модернізує армію, розвиває роботизовані системи та безпілотні технології, але стратегічного перелому на фронті поки що не відбулося.