У грудні минулого року Україна погодила комплексний пакет реформ у сфері верховенства права, необхідний для просування переговорів про вступ до ЄС та отримання фінансування. Проте вже незабаром після підписання уряд фактично відмовився від реалізації цих реформ.

За словами Віталія Шабуніна, голови виконавчої ради Центру протидії корупції, жодна з ключових реформ у системі правосуддя, правоохоронних органах чи антикорупційній сфері не була впроваджена. Активісти звинувачують адміністрацію президента Володимира Зеленського у блокуванні змін, щоб зберегти політичний контроль над важливими силовими структурами. Офіс президента на запити про коментарі не відповів.

Дорожню карту реформ підтримали єврокомісар з питань розширення Марта Кось та тодішній віцепрем’єр із європейської інтеграції Тарас Качка. Більшість положень плану Качки-Кось увійшли до критеріїв для вступу України до ЄС, а деякі з них у липні були включені до програми кредитування EU Ukraine Facility. Проте це не спонукало Київ до активних дій.

За оцінкою ЄС, оприлюдненою в червні, реалізовано лише 15% плану, переважно на початкових етапах законодавчого процесу. Тарас Качка, який у липні втратив посаду під час урядової ротації і має стати послом України в ЄС, за інформацією голови судового нагляду Dejure Михайла Жернакова, неодноразово закликав владу почати виконання плану. Голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна зазначила, що Качка «здається, заплатив ціну за сміливі зобов’язання», але й сама його критикує за недостатню наполегливість.

Серед спірних моментів — закон про декларації доброчесності суддів, ухвалений у червні. За оцінкою Dejure, він полегшує уникнення відповідальності за неправдиві дані замість посилення контролю, що викликало критику, яку влада заперечує. Єврокомісія наразі оцінює закон у контексті вимог кредитної програми, остаточне рішення буде після офіційного подання.

План також передбачає аудит декларацій суддів Верховного Суду за участю міжнародних експертів через корупційні скандали в цій інституції. Проте ухвалений закон зобов’язує Кабмін протягом шести місяців підготувати окремий законопроєкт щодо декларацій Верховного Суду, що викликає питання у експертів.

Ще одна важлива вимога — реформа Державного бюро розслідувань (ДБР), яке з 2016 року звинувачують у політичній залежності. Президент Зеленський обіцяв подати законопроєкт до кінця січня, але цього не зробив. Альтернативний проєкт, поданий Радіною та опозиційним депутатом Ярославом Железняком у серпні 2025 року, досі не розглянуто.

План Качки-Кось також передбачає посилення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), розширення їхньої юрисдикції та забезпечення доступу до неупереджених судово-медичних експертиз. Конфлікт між владою Зеленського та антикорупційними органами загострився в липні 2025 року, коли президент підписав закон про підпорядкування НАБУ генпрокурору, але після протестів і тиску Заходу незалежність бюро відновили.

Радіна повідомила, що працює над законопроєктом про незалежні судово-медичні експертизи для НАБУ, оскільки бюро наразі залежить від зовнішніх процедур, що обмежує його ефективність і створює ризики витоків інформації.

Щодо посади генерального прокурора, план передбачає перегляд процедури відбору та звільнення з урахуванням європейських стандартів і відновлення прозорих конкурсів на керівні посади. У червні Радіна подала законопроєкт про конкурс із залученням міжнародних експертів, що викликало критику, зокрема від Качки, який заявив, що прямої вимоги такого конкурсу немає і що прокуратура «добра». Генпрокурор Руслан Кравченко перебуває під пильним наглядом через роль у розгоні Антикорупційного бюро в 2025 році.

Загалом, як наголосив Шабунін, на кону стоїть майбутнє України в ЄС, але влада демонструє небажання виконувати взяті на себе зобов’язання.