Жінка з України стала жертвою шахраїв, які за один телефонний дзвінок позбавили її 96 200 гривень і оформили кредит на її ім’я, повідомляє detector.media. З цієї суми 29 тисяч гривень були її власними коштами, а решта — позика, яку зловмисники взяли, скориставшись її особистими даними. Під час розмови шахраї залякували жертву, стверджуючи, що її акаунт зламали й на неї вже оформлено розстрочку. Щоб «урятувати» гроші, вони вимагали терміново переказати кошти на інший рахунок.

Після втрати грошей жінка звернулася до Кіберполіції, розпочалося розслідування та з’ясування обставин із банком. Як зазначає European Banking Authority (EBA), подібні схеми стають дедалі поширенішими по всій Європі: шахраї отримують доступ до персональних даних або акаунтів і оформлюють кредити на ім’я жертви. Особливо вразливими є дистанційні споживчі позики, які можна швидко отримати онлайн з мінімальним підтвердженням особи.

За даними Національного банку України, у першому кварталі 2026 року фінансові компанії уклали угоди на 15,2 млрд грн, а загальна кількість чинних кредитних договорів із фізичними особами сягнула 3,5 мільйона. Це створює великий простір для шахрайських схем, адже для оформлення кредиту на чуже ім’я зловмиснику потрібно не лише паспортні дані, а й доступ до телефону, SIM-картки чи онлайн-банкінгу жертви.

EBA у своєму звіті вказує, що основними каналами для шахраїв залишаються:

  • фішингові посилання;
  • телефонні дзвінки від імені банку;
  • SMS від псевдодержавних органів;
  • перевипуск SIM-картки;
  • шкідливе програмне забезпечення;
  • викрадення даних для входу в онлайн-банкінг.

У Польщі, за даними банківської асоціації, лише за перший квартал 2026 року банки заблокували понад 9 тисяч спроб кредитного шахрайства на суму 302 мільйони злотих — це одна спроба кожні 14 хвилин. В Україні подібної централізованої статистики немає, але окремі кримінальні справи свідчать про масштаби проблеми. Один із найгучніших випадків стався у Дніпрі, де група осіб викрадала телефони та SIM-картки загиблих військових, отримувала доступ до їхніх банківських застосунків і оформлювала кредити на їхнє ім’я. Загальна сума збитків перевищила 1,5 мільйона гривень.

«За один телефонний дзвінок я втратила 96 200 грн і залишилася з кредитом, якого не брала», — розповіла потерпіла у соцмережах.

Щоб не стати жертвою подібних схем, експерти радять дотримуватися цифрової гігієни: не передавати нікому коди з SMS, не встановлювати сторонні програми, не дозволяти перевипуск SIM-картки без нагальної потреби, а також уважно стежити за запитами до своєї кредитної історії через застосунок «Дія». У разі втрати документів їх слід якнайшвидше визнати недійсними. Якщо ви виявили чужий кредит на своє ім’я, потрібно негайно звернутися до банку, подати заяву до поліції та змінити паролі до банківських сервісів.