Історична драма «Санаторій Горького. Поєдинок» отримала від Держкіно майже 18,8 млн грн у межах конкурсу, присвяченого історії України, хоча фільм повністю знімали в Польщі, а в міжнародній версії стрічки немає жодної української репліки.

За даними ZN.UA, проєкт подали як міноритарну копродукцію Польщі, України та Ірландії. Оригінальна мова — польська, а всі зйомки проходили виключно в Польщі. У заявці стрічка була подана в тематичному напрямі «про історичні постаті в державотворенні України, сучасних героїв українського народу та події, що висвітлюють історію України». Після кількох коригувань бюджет проєкту зріс до понад 414 млн грн, а держпідтримка — до 18,77 млн грн, що становить близько 4,6% від загальної вартості виробництва.

Фільм режисера Лукаша Палковського розповідає про події після радянського вторгнення до Польщі 1939 року, зосереджуючись на психологічному протистоянні польського піаніста Кароля Грабовського та майора НКВС Васілія Зарубіна. У стрічці знялися українські актори Віктор Жданов, Дар’я Полуніна, Григорій Горобчук та Артем Мануйлов, а костюми створювала українська художниця Гала Отенко-Гурська. Попри це, сюжет не містить окремої української історичної лінії, а події пов’язані з польською історією та Катинською трагедією.

У експертних оцінках щодо відповідності фільму тематичному напрямку конкурсу були розбіжності. Двоє з семи експертів вказали на невідповідність темі, зазначивши, що конфлікт не стосується українських історичних постатей і не є нагальним для сучасного суспільства. Водночас інші експерти підкреслили спільне джерело загрози — радянську Росію, яка нищила польську еліту тими ж методами, що й сучасна РФ намагається знищити українську суб’єктність. За результатами оцінювання проєкт посів перше місце у своїй категорії.

Зйомки фільму завершилися до ухвалення рішення про державну підтримку України. Основний знімальний період тривав із травня до вересня 2024 року, а рішення Ради з державної підтримки кінематографії було прийняте 19 листопада 2024 року. Відповідно, українські кошти, ймовірно, спрямовані на постпродакшн, локалізацію, оформлення прав або промоцію. У Польщі стрічку вже презентували на міжнародних кінофестивалях, а прокат стартував 27 лютого 2026 року.

За даними польського інституту кіномистецтва, у ранніх анонсах проєкту не згадувалися українські партнери чи Держкіно. Водночас в Ірландії Samson Films отримав підтримку в розмірі 250 тис. євро в межах програми для копродукцій. Відсутність відкритих договорів та детальної інформації про розподіл прав і фінансування викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів.

Цей випадок ілюструє виклики у формулюванні тематичних напрямів конкурсів Держкіно. Якщо будь-яка історія про злочини СРСР автоматично вважається частиною історії України, це розмиває межі конкурсних критеріїв і може відкрити шлях для підтримки проєктів, які не мають прямого зв’язку з українською історією. Автори матеріалу пропонують створити окремий напрям для міжнародних історичних копродукцій про тоталітаризм і спільну пам’ять, щоб уникнути подібних ситуацій.