WWF-Україна закликала не підтримувати законопроєкт №15431 про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин, поданий 20 липня 2026 року. Як зазначають природоохоронці, документ містить низку природоохоронних, правових і концептуальних ризиків, які можуть негативно вплинути на збереження біорізноманіття та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

За висновками експертів WWF-Україна, запропонований законопроєкт послаблює роль незалежної наукової оцінки та не гарантує достатньої відповідності природоохоронному законодавству ЄС. В організації наголошують, що оновлення законодавства у сфері мисливства має базуватися на наукових даних, пріоритеті збереження дикої природи та відкритому діалозі з усіма зацікавленими сторонами.

Серед основних зауважень до законопроєкту природоохоронці виділяють:

  • відсутність належного захисту рідкісних, зникаючих і міжнародно охоронюваних видів, а також включення до переліку мисливських тварин видів із Червоної книги України;
  • ризик скасування сезону тиші й охорони тварин у періоди розмноження;
  • можливість використання негуманних, невибіркових і високотехнологічних знарядь полювання;
  • недостатню участь незалежних наукових установ;
  • ризик конфлікту інтересів при плануванні обсягів добування мисливських тварин;
  • перекладання наслідків неналежного ведення мисливського господарства на державний бюджет;
  • недостатні гарантії для територій природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі та майбутньої мережі Natura 2000;
  • нечіткі, суперечливі й юридично невизначені поняття, що можуть призвести до зловживань.

WWF-Україна підкреслює, що принциповою проблемою законопроєкту є підхід, за якого дику фауну розглядають переважно як ресурс для використання, ігноруючи її цінність як частини екосистем. В організації наголошують на необхідності врахування не лише господарських інтересів, а й потреби збереження біорізноманіття, стійкості екосистем, міжнародних зобов’язань України та суспільних цінностей.

"Необхідність ставити збереження дикої природи в основу рішень у сфері мисливства є особливо актуальною сьогодні, коли українське довкілля зазнає значного тиску через війну, втрату й фрагментацію оселищ і вплив кліматичних змін. За таких умов розширення обсягів, строків або способів добування диких тварин є неприпустимим без належного наукового обґрунтування, актуальних даних про стан відповідних популяцій, оцінки можливого впливу такого добування на їх природоохоронний статус і стан екосистем, а також без відкритого суспільного діалогу", – заявили експерти WWF-Україна.

В організації вважають, що необхідні зміни у сфері мисливського господарства можна реалізувати через комплексний перегляд чинного закону, із залученням науковців, природоохоронних організацій, органів влади, громадськості та інших зацікавлених сторін. Цей процес має ґрунтуватися на наукових даних і пріоритеті збереження біорізноманіття та дикої природи.