У ніч на 7 червня 2026 року російські війська атакували територію Чорнобильської зони відчуження. За даними НАЕК «Енергоатом», безпілотник влучив у майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), частково зруйнувавши будівлю приймання контейнерів. Внаслідок вибуху виникла пожежа на площі 40 кв. м, яку рятувальники оперативно ліквідували. Відпрацьоване ядерне паливо у цій будівлі не зберігалося, персонал не постраждав, а радіаційний фон залишився у межах норми.

Ця атака викликала жорстку реакцію з боку української влади та міжнародних партнерів. Президент Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликали світову спільноту негайно відреагувати на дії Росії, назвавши їх «умисним ядерним шантажем», що становить загрозу для мільйонів людей. Керівництво МАГАТЕ терміново направило інспекторів для перевірки стану об'єкта та безпеки збережених матеріалів. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна також рішуче засудив напад.

Значення сховища та енергетична незалежність

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є стратегічним об'єктом для України. Раніше країна змушена була щороку відправляти відпрацьовані паливні збірки до Росії, сплачуючи за це близько 200 млн доларів США на рік. Відкриття власного сховища дозволило Україні зберігати паливо з трьох атомних станцій — Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської — і позбутися технологічної залежності від РФ. 28 травня 2026 року український ядерний регулятор видав ЦСВЯП постійну ліцензію на експлуатацію, підтвердивши відповідність об'єкта міжнародним стандартам безпеки.

Відпрацьоване ядерне паливо не є відходами: воно зберігає близько 95% початкового енергетичного потенціалу і може бути повторно використане у майбутньому. Сховище розраховане на безпечну експлуатацію щонайменше 100 років.

Технології безпеки та міжнародне партнерство

Комплекс ЦСВЯП побудовано у співпраці з американською компанією Holtec International. Сховище використовує суху контейнерну технологію, яка не потребує води чи електропостачання для охолодження палива, що мінімізує ризики у разі втрати енергоживлення. Контейнери HI-STORM 190UA мають багатошарову бетонно-сталеву конструкцію, здатну витримувати значні механічні навантаження та утримувати радіацію.

«Цей удар — умисний ядерний шантаж, який загрожує безпеці мільйонів людей», — заявив президент Володимир Зеленський.

Після початку повномасштабної війни Україна повністю відмовилася від російських ядерних технологій і перевела всі енергоблоки на паливо американської компанії Westinghouse Electric Sweden. Велика Британія через компанію Urenco постачає збагачений уран, а уряд Великої Британії надав кредитні гарантії на 210 млн фунтів стерлінгів для забезпечення постачань на найближчі два роки.

Україна також розпочала створення власного виробництва паливних збірок у Південноукраїнську, а у 2027 році планує завантажити першу вітчизняну збірку у реактор. У перспективі це дозволить покривати до 50% потреб українських АЕС власним паливом.

Розвиток ядерної енергетики

Енергоатом та Westinghouse уклали рамкову угоду про будівництво дев'яти нових реакторів за технологією AP1000. Перші два енергоблоки планують збудувати на Хмельницькій АЕС. Реактори AP1000 належать до покоління III+ і мають системи пасивної безпеки, що дозволяє їм працювати без зовнішнього живлення у разі аварії протягом щонайменше 72 годин.