Міністерство закордонних справ Південної Кореї заявило, що уряд готовий вдатися до юридичних дій у разі підтвердження інформації про незаконні поставки пального до Росії. Про це відомство повідомило після заяви радника президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка.

У четвер МЗС Південної Кореї наголосило, що на цей момент не має підтверджень експорту корейського пального, зокрема дизельного пального, до Росії. Відомство також зазначило, що експорт деяких товарів, таких як дизель і авіаційне пальне для комерційних цілей, не входить до списку обмежень на експорт до Росії, встановлених Сеулом.

У середу в адміністрації президента Південної Кореї відкинули заяву Власюка про те, що у липні та серпні 2023 року через танкери, які перебувають під санкціями, з Південної Кореї до Росії було відправлено 176 тисяч тонн пального. За словами українського посадовця, ці дані суперечать політиці санкцій, яку проводить Сеул щодо Москви.

Речниця президента Південної Кореї Кан Ю-джон заявила, що з початку вторгнення Росії в Україну уряд країни «послідовно запроваджує санкції та експортний контроль щодо Росії у тісній співпраці з міжнародною спільнотою». Вона також закликала Київ утриматися від публічних заяв, які можуть нашкодити міжнародній довірі, без достатньої перевірки фактів:

«Просимо Україну також утримуватися від спотворення відповідної політики Республіки Корея без достатньої перевірки фактів і від публічних висловлювань, які можуть зашкодити міжнародній довірі», — сказала Кан Ю-джон, за даними агентства Yonhap.

Відносини між Південною Кореєю та Україною останніми тижнями залишаються напруженими. Це сталося після того, як Сеул звинуватив Володимира Зеленського у «односторонньому розголошенні» на Генеральній асамблеї ООН факту передачі Києвом двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї. Сеул вимагав офіційних вибачень, стверджуючи, що президент України порушив угоду про нерозголошення, на що Київ відповів, що такої угоди не було.

На тлі цього Північна Корея та Росія продовжують тісну співпрацю: у 2024 році вони підписали договір про взаємну оборону. За оцінками української та південнокорейської сторін, близько 14–15 тисяч північнокорейських військових були відправлені до Росії для підтримки її військових дій проти України. Північна і Південна Корея досі технічно перебувають у стані війни, оскільки Корейська війна 1950–1953 років завершилася лише перемир’ям, а не мирною угодою.