Російські підводні човни проєкту 677 «Лада» виявилися одним із найбільших провалів у сфері оборонних закупівель Росії, заявив експерт з питань оборони Брент М. Іствуд у статті для 19FortyFive.
За його словами, цей проєкт, який мав замінити застарілі підводні човни класу «Кіло», не виправдав очікувань і став тривожним прикладом невдалих спроб посилити ударний потенціал російського флоту. Підводні човни «Лада» – дизель-електричні апарати, які спочатку планували використовувати у складі «вовчої зграї» разом із підводними човнами з балістичними ракетами для посилення стратегічного потенціалу, а також для патрулювання і захисту берегів.
Проте через відсутність атомної силової установки «Лада» згодом стали розглядатися переважно як засіб протичовнової оборони. Важливою особливістю цих човнів є велика конформна антена, що збирає значні обсяги даних для комп’ютерних систем і допомагає торпедам точніше вражати цілі.
Іствуд нагадав, що перший підводний човен класу «Лада» – «Санкт-Петербург» – був введений в експлуатацію у 2010 році після тривалого будівництва, що почалося у 1997 році. Однак він виявився провальним через ненадійність гідролокаційних та силових установок. Російський флот і оборонні підрядники були змушені переробляти проєкт, проводити повторні випробування і капітальний ремонт, але проблеми не зникли. У 2023 році «Санкт-Петербург» вивели з експлуатації.
Однією з причин провалу стало надмірне фінансування, що стало особливо проблематичним на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Затягування перепроєктування і неефективні вдосконалення також не дали бажаного результату.
Попри це, Росія не відмовилася від підводних човнів «Лада». Роботи над новим човном «Кронштадт» почалися у 2005 році, але через світову фінансову кризу 2009 року будівництво призупинили. Відновили у 2013 році, а перший спуск на воду відбувся у 2018 році. Морські випробування почалися лише у 2021 році, але «Кронштадт» також вважається проблемним.
Крім того, ВМФ РФ планував експортувати підводні човни «Лада» під назвами «Амур-1650» і «Амур-950» для часткового покриття перевитрат. «Амур-950» мав систему вертикального запуску для ударів по наземних цілях. Росія пропонувала Індії спільне виробництво, але індійська сторона віддала перевагу французькій конструкції, і експортна програма провалилася.
Іствуд підкреслює, що незважаючи на всі проблеми, Росія все ще сподівається, що підводні човни класу «Лада» зможуть посилити її ударний підводний флот. Водночас він вважає цей клас підводних човнів провальним проєктом, що свідчить про проблеми в російському підводному суднобудуванні.
На тлі цього російський флот нещодавно поповнився новим атомним ударним підводним човном «Мурманськ» проєкту «Ясень-М», який вважають одним із найсучасніших у складі ВМФ РФ. Його завдання – боротьба з американськими ударними підводними човнами класу «Вірджинія» та виконання далекобійних ударних місій.