Москва передає Пекіну бойовий досвід, здобутий під час війни проти України, зокрема навчає китайських військових застосуванню реактивних безпілотників і координації їхніх дій із наземними підрозділами. Як повідомляє британське видання The Telegraph, ці навички можуть вплинути на підходи Китаю до ведення бойових дій у разі конфлікту навколо Тайваню.

Під час військових навчань «Центр-2026» у Челябінській області Росії відпрацьовувалося використання безпілотних систем і їхня взаємодія з сухопутними військами. У маневрах брали участь понад 47 тисяч військовослужбовців із восьми країн. За даними китайських державних ЗМІ, рої дронів передавали інформацію про цілі, а безпілотники, ударні гелікоптери та роботизовані наземні машини спільно атакували умовні оборонні позиції.

У Міністерстві оборони Росії заявили, що під час навчань було задіяно понад 500 безпілотників і понад 50 роботизованих систем. Серед них — реактивні дрони «Герань-4» і «Герань-5», які є модернізованими версіями іранських Shahed, що російська армія використовує для ударів по Україні. Ці безпілотники можуть розвивати швидкість понад 480 км/год, що ускладнює їхнє перехоплення порівняно з Shahed із гвинтовими двигунами. За словами президента України Володимира Зеленського, українські сили збивають лише близько 55% таких апаратів.

Москва навчає китайських військових поєднувати використання сучасних безпілотників із системами протидії їм під час наземних операцій. За словами Алессандро Ардуїно, асоційованого наукового співробітника Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), Росія накопичує цінний досвід сучасної війни й прагне ділитися ним із партнерами. Йдеться, зокрема, про застосування дронів, дистанційне ведення бою, штурми окопів і бої під землею.

«Сучасним арміям потрібна велика кількість відносно дешевих високоточних засобів ураження», — наголосив Ардуїно.

The Telegraph зазначає, що досвід війни в Україні може допомогти Пекіну зрозуміти, як за допомогою великих груп безпілотників перевантажити протиповітряну оборону противника. Подібний підхід передбачає американська концепція «адського ландшафту» (hellscape), суть якої — наситити Тайванський протоку дронами, безпілотними катерами й підводними апаратами, щоб уповільнити можливе китайське вторгнення й дати США та союзникам час на відповідь.

Військове співробітництво Росії та Китаю відображає ширші зміни у відносинах між країнами. Китай став найбільшим торговим партнером Росії та одним із ключових покупців її нафти. Західні чиновники стверджують, що китайські компоненти використовуються у багатьох безпілотниках, якими російські війська атакують Україну. За словами Ардуїно, тепер роль «старшого брата» у двосторонніх відносинах перейшла до Пекіна, що контрастує із ситуацією 1960-х років, коли СРСР допомагав Китаю будувати армію за зразком Червоної армії.

Зараз Росія може запропонувати Китаю інший ресурс — досвід швидкого вдосконалення озброєнь безпосередньо під час бойових дій. Війна в Україні значно прискорила розробку та впровадження нових військових технологій. За даними видання, лише за перші вісім місяців цього року Україна ввела в експлуатацію понад 1500 нових зразків озброєння й військової техніки, дев’ять із десяти з яких — українського виробництва. Росія також активно розробляє нові військові технології.

Раніше повідомлялося, що китайські військові проходять підготовку на російських полігонах щонайменше з 2024 року, тренуючись разом із підрозділами 8-ї загальновійськової армії РФ, які воюють на сході України. Під час навчань китайські військовослужбовці відпрацьовують бої в міській забудові, траншеях і лісистій місцевості, штурм укріплених позицій, встановлення мінних загороджень і надання медичної допомоги під обстрілом. Співпраця охоплює також військові технології, зокрема системи ППО й ПРО та спільну роботу над системою раннього попередження про ракетний напад.