Рік тому зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна в Анкориджі, штат Аляска, розглядалася як спроба домовитися про припинення війни в Україні. За задумом, Вашингтон мав би досягти компромісу з Москвою, після чого Київ погодився б на болісні поступки, а бойові дії або припинилися б, або були б «заморожені». Як повідомляє OBOZ.UA, ця схема не спрацювала: мирної угоди не досягнуто, припинення вогню не відбулося, Україна не погодилася віддати території, а Росія не відмовилася від своїх вимог. Санкції залишилися в силі, а масштабного повернення західного бізнесу у РФ не сталося.
Водночас Путін отримав певні тактичні переваги. Росія знову вийшла на прямий рівень переговорів із президентом США, Кремль уникнув негайного посилення американського тиску і здобув час для продовження війни. Для Москви це був важливий тактичний плюс, хоча значної політичної перемоги вона не здобула.
Для України наслідки виявилися болючішими. Після Анкориджа дедалі більше уваги приділялося не тому, як змусити Росію припинити агресію, а тому, на які поступки може піти Київ задля завершення війни. Територіальне питання стало центральним у дискусіях. Саміт відбувся без участі України та європейських лідерів, що продемонструвало: Вашингтон може вести окремі переговори з Москвою щодо війни та безпеки в Європі. Для європейських країн це стало ще одним аргументом на користь збільшення оборонних витрат і зменшення залежності від США.
Оцінка дипломатів
Дипломат, надзвичайний і повноважний посол України Андрій Веселовський в інтерв’ю для OBOZ.UA зазначив, що зустріч Трампа і Путіна подавалася як потенційна змова щодо вирішення питання війни за рахунок України. «Анкоридж не став відправною точкою мирного процесу. Війна триває, Росія не погодилася на безумовне припинення вогню, Україна не пішла на територіальні поступки», – підкреслив він.
Веселовський нагадав, що в історії американо-російських відносин неодноразово траплялися моменти, коли сторони доходили до межі напруженості чи невигідної ситуації, і тоді намагалися домовитися. Однак цього разу, за його словами, російська сторона не змогла запропонувати США нічого конкретного, а всі проєкти, які обговорювалися, були відірвані від реальності. «Це не були конкретні угоди чи контракти – це були прожекти», – пояснив дипломат.
«Після всіх запевнень, повторюю, лестливо-запрошувальних запевнень Путіна, які тривали півтори години, Трамп, очевидно, порадившись або прислухавшись до тих, хто стояв поруч, сказав: "Добре, ми вас почули, ми подумаємо". І на цьому ми розійшлися», – розповів Веселовський.
Дипломат також зазначив, що після зустрічі США вимагали від України поступок щодо Донбасу, але не підтверджували ці вимоги діями. Москва ж продовжує спекулювати «духом Анкориджа», апелюючи до Трампа, і використовує це як інструмент тиску. На думку Веселовського, європейці після Анкориджа чітко усвідомили, що Трамп і Путін можуть домовлятися про Європу без участі самої Європи, що стало поштовхом для зміцнення європейської безпеки.