Остання криза у військовому керівництві України, що призвела до перезавантаження армійського апарату, не була викликана виключно особистими розбіжностями між молодим міністром оборони Михайлом Федоровим та «радянським» генералом, командувачем Олександром Сирським. Конфлікт між ними справді існував, але він стосувався не закупівлі безпілотників чи цифрових додатків, а боротьби за розподіл ресурсів, цивільний контроль і структуру Збройних сил, йдеться у дослідженні Центру аналізу європейської політики (CEPA).
Експерти CEPA називають це «фундаментальною битвою за характер української держави та спосіб ведення війни». Хоча протистояння триває, наразі перевага, схоже, на боці молодих реформаторів, про що свідчить призначення генерала-реформатора Михайла Драпатого командувачем ЗСУ.
За словами політичного аналітика Массачусетського технологічного інституту Баррі Позена, суть протистояння не в опорі Збройних сил новим технологіям, а у спротиві втраті контролю над розподілом ресурсів і прийняттям рішень. Конфлікт між владними гілками полягав у реформі закупівель безпілотників, проведеній Федоровим, яка поставила під сумнів контроль Генштабу над розподілом особового складу, техніки та ресурсів.
Цей розкол проявився, коли цивільні реформатори почали забезпечувати ресурсами інноваційні, технологічно орієнтовані підрозділи, тоді як Генштаб робив ставку на людські ресурси для застарілих формувань, зокрема спірного 425-го штурмового полку, що продовжував атаки з великими втратами.
У CEPA наголошують, що звільнення Федорова президентом Володимиром Зеленським недооцінило роль українського громадянського суспільства, що спричинило так звані «картонні протести». Хоча Зеленський пішов на значну поступку, замінивши 61-річного «радянського» генерала Сирського на відносно молодого генерала Драпатого, Федоров досі не повернувся на посаду міністра оборони.
Сам Федоров відхилив пропозиції залишитися радником або обійняти посаду віцепрем’єра з питань військових інновацій, пояснюючи, що лише посади президента, міністра оборони та головнокомандувача справді визначають хід війни. Він розраховує на відновлення на посаді міністра оборони, і поки це не станеться, в Україні триватимуть вуличні протести, переконані в CEPA.
Призначення Драпатого свідчить про те, що «порядок денний реформ перейшов від зовнішньої критики до реорганізації командної структури в умовах воєнного часу». Однак навіть повернення Федорова не гарантує перемоги в цьому конфлікті, оскільки триває «фундаментальна битва за характер української держави і спосіб ведення війни». Для успіху реформаторам потрібна стійка підтримка президента і парламенту, щоб подолати опір у реформах.
Як повідомляв OBOZ.UA, сам президент Зеленський заявив, що рішення про звільнення Федорова і колишнього головнокомандувача Сирського було зумовлене необхідністю усунути проблеми у взаємодії між Міністерством оборони та командуванням армії. Призначення Михайла Драпатого, який воює за Україну з 2014 року, в Росії викликало істерику і похмурі передчуття.