Ракета влучила безпосередньо в під'їзд дев'ятиповерхового будинку на проспекті Європейського Союзу у Києві, пошкодивши житло Ірини настільки, що її квартира фактично «висить у повітрі». Жінка разом із дитиною дві доби не могла вибратися з-під завалів бетонних плит, поки рятувальники не розібрали конструкції важкою технікою.

Ірина — переселенка з Херсона, яка разом із родиною взяла іпотеку на 30 років за державною програмою «Держмолодьжитло» і три роки тому оселилася у спальному районі Виноградар. З весни 2024 року тут почастішали обстріли. У червні 2024 року ракета влучила за 10 метрів від будинку, пошкодивши балкони, газову трубу та вибивши вікна. Родина замінила вікна власним коштом, зібравши гроші через соцмережі.

6 липня 2026 року стався новий обстріл, цього разу ракета влучила безпосередньо у під'їзд будинку 1982 року побудови. У квартиру Ірини закинуло близько півметра землі з уламками, а на стінах з’явилися кругові тріщини. Фахівці усно визнали будинок аварійним і наказали терміново виїжджати.

Місто запропонувало відселення у пансіонат у Пущі-Водиці лише на два тижні, але з умовою без тварин. Ірина відмовилася, бо не могла залишити 11-річного кота, якого родина вивозила з окупованого Херсона і який пережив усі переїзди разом із ними.

Після кожного масованого обстрілу Києва за допомогою звертаються близько тисячі людей. Станом на кінець червня 2026 року у столиці зафіксовано пошкодження 3791 багатоквартирного будинку, із яких 76 потребують капітального ремонту. Місто фінансує ремонт із власного бюджету, 30 будинків уже відремонтували, роботи на 46 тривають.

Юлія, яка придбала квартиру за півтора місяця до обстрілу на вулиці Олени Теліги, розповідає, що ударна хвиля пошкодила дах п’ятиповерхівки, зробивши його аварійним. Вона витратила близько 20 тисяч гривень на тимчасовий ремонт, але капітальний ремонт даху може коштувати до двох мільйонів гривень. Мешканці скаржаться на бездіяльність ЖЕКу та міських органів, які перекладають відповідальність один на одного.

Юля подала заявку на програму «єВідновлення» у застосунку «Дія», але не може почати ремонт, бо за правилами програми роботи заборонені до приїзду комісії та складання акту обстеження. Комісія досі не приїхала. Шевченківська РДА повідомила про облаштування тимчасового гідроізоляційного шару на покрівлі, але це сталося занадто пізно, і будинок вже постраждав від дощів.

За даними комунального підприємства «Київекспертиза», будівля придатна для експлуатації, але потребує капітального ремонту даху, заміни підпокрівельних конструкцій і вікон у під’їздах. Шевченківська РДА ініціювала виділення коштів із резервного фонду бюджету Києва, але терміни початку робіт поки невідомі.

Історії Ірини, Юлії та інших киян ілюструють складнощі, з якими стикаються мешканці столиці після обстрілів: шок, бюрократія, обмежені можливості бюджету та затримки в державних програмах допомоги. Місто не встигає оперативно реагувати на всі випадки, а люди часто змушені відновлювати житло власним коштом.