Міноборони оголосило про закупівлю 5 тисяч пикапів для Збройних сил України, проте їхнє виробництво в країні досі не налагоджене через низку проблем. Основними причинами відсутності локалізації пикапів та легких комерційних автомобілів для армії є обмежені виробничі потужності для крупноузлової збірки та складні логістичні умови.
За словами представників автомобільного бізнесу, локалізація виробництва в Україні поки що здебільшого має декларативний характер і часто зводиться до імпорту та продажу дешевих автомобілів із Китаю чи Індії. Це не заборонено законом, але викликає питання щодо ефективності такого підходу.
В Україні наразі працює щонайменше 4-5 підприємств, які могли б за кілька місяців освоїти крупноузлове виробництво легкого комерційного транспорту, а ще 2-3 заводи здатні виготовляти автомобілі повним циклом, включно з фарбуванням і зварюванням. Окремі імпортери вже створюють спеціалізовані модифікації пикапів, адаптовані для потреб військових і рятувальників, спрощуючи комплектацію та знижуючи ціну.
Ринок відзначає, що централізована закупівля автомобілів для ЗСУ є позитивним сигналом про увагу держави до проблеми забезпечення фронту транспортом. Водночас експерти критикують закупівлі у локальних дилерів та вибір моделей, які не поширені в регіоні, через недостатній рівень сервісу і складнощі з обслуговуванням протягом усього життєвого циклу техніки.
У країнах НАТО подібні контракти укладають з одним постачальником, який забезпечує не лише автомобілі зі спрощеною спеціалізованою комплектацією на базі цивільних моделей, а й сервіс, запчастини, програмне забезпечення та навчання персоналу. В Україні така практика поки що відсутня, що ускладнює довгострокове забезпечення військової техніки.
Для стимулювання світових автовиробників до локалізації виробництва в Україні необхідно створити привабливий інвестиційний клімат, що дозволить розвивати власні потужності та зменшити залежність від імпорту.