Російська влада напередодні виборів до Державної думи посилила тиск на опозицію, остаточно усунувши з виборчого процесу партію «Яблуко» — одну з небагатьох політичних сил, що відкрито виступають проти війни в Україні. Про це повідомляє польське видання Onet, аналізуючи останні рішення Кремля та суспільні настрої в Росії.

17 серпня Верховний суд Росії заборонив «Яблуку» брати участь у вересневих парламентських виборах. Партія, яка існує з 1990-х років і довгий час була помітною опозиційною силою, втратила можливість вести виборчу кампанію на федеральному рівні. За даними Onet, після заборони підтримка «Яблука» зросла з 6% до близько 20% — це підтверджують результати опитувань, наведених у матеріалі.

Паралельно російський суд засудив заступника голови партії Лева Шлосберга до 11 років і одного місяця колонії. Підставою для вироку стали його антивоєнні висловлювання, зокрема публікації в Telegram із закликами припинити війну та співчуттям до українських військових, а також участь у публічних дискусіях про мир. Прокуратура використала навіть публікацію першої шпальти британської газети із зображенням закривавленої жінки поруч із фото Путіна. Шлосберг відкинув усі звинувачення та заявив у суді:

«За останні три десятиліття Росія пройшла шлях від надії на свободу до практично повного знищення прав і свобод громадян».

Репресії проти «Яблука» відбуваються на тлі зміни суспільних настроїв у Росії. За даними незалежної дослідницької групи ExtremeScan, вже півтора року 64–65% росіян стабільно підтримують припинення вогню на основі взаємних поступок. Більшість опитаних не вважають війну справою, яка їх безпосередньо стосується, але 60% із цієї групи підтримали б рішення Путіна про виведення військ навіть без досягнення заявлених Кремлем цілей.

Антивоєнна позиція, яку представляло «Яблуко», потенційно має значно ширшу підтримку, ніж лише серед ліберальної опозиції. Передвиборчий маніфест партії складався з 43 слів і містив заклики до припинення вогню та миру, що стало підставою для політичного переслідування. Водночас соціологічні дані свідчать: запит на завершення війни не зникає, а навпаки — зростає.

Під тиск потрапив і опозиційний політик Борис Надєждін, який раніше намагався балотуватися проти Путіна. У липні його внесли до реєстру «іноземних агентів», а згодом він залишив Росію. Влада звинуватила Надєждіна у поширенні неправдивої інформації та демонстрації «екстремістської символіки» через появу фото Олексія Навального у відео.

Кремль посилює репресії напередодні виборів, однак, як зазначає Onet, це не зупиняє зростання втоми росіян від війни. Заборона «Яблука», вирок Шлосбергу та переслідування Надєждіна свідчать не лише про силу режиму, а й про його страх перед поширенням антивоєнних настроїв. Влада може усувати опозиціонерів із політики, але суспільний запит на припинення війни залишається і поступово охоплює дедалі більше громадян.