Німеччина виправила помилку щодо Росії, але повторює її у відносинах із Китаєм – ЗМІ

Німеччина, виправивши свою політику щодо Росії після 2022 року, продовжує допускати аналогічні помилки у відносинах із Китаєм, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України німецький уряд скоригував свої підходи до безпеки в Європі, визнавши необхідність стримування Москви. Однак, як зазначає видання, ці зміни здебільшого не торкнулися зовнішньої політики за межами європейського континенту. У відносинах із Китаєм Німеччина продовжує дотримуватися традиційної стратегії, зосередженої на економічній вигоді та розвитку торгівлі.

Під час нещодавнього візиту канцлера до Пекіна основна увага знову була приділена економічним питанням, зокрема співпраці у сфері авіабудування. Такий підхід, за словами FAZ, повторює старі помилки німецької політики щодо Росії, коли інтереси промисловості ставилися вище за стратегічні інтереси держави.

Видання наголошує, що Китай є ключовим союзником Росії у війні проти України, забезпечуючи Москву закупівлями нафти, товарами подвійного призначення та військовою співпрацею. На відміну від Індії, для Пекіна підтримка Кремля має не лише економічний, а й ідеологічний характер: Сі Цзіньпін відкрито підтримує Путіна у протистоянні із Заходом і використовує Росію для послаблення впливу США та Європи.

"Україна насправді воює проти двох великих держав, а європейці через торгівлю ще й постачають засоби більш могутній з них", – йдеться у матеріалі Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Попри нещодавні військові труднощі Росії, Пекін не змінює своєї позиції. Сі Цзіньпін не зацікавлений у поразці Путіна, що створює жорстке протиріччя інтересів між Китаєм та Європою. У Берліні та Брюсселі, на думку авторів, досі недооцінюють масштаб цієї загрози. Хоча канцлер Німеччини останнім часом критикує китайську економічну політику, це радше реакція на проблеми німецької автомобільної галузі, а не стратегічна переоцінка відносин із Китаєм.

У FAZ підкреслюють, що нинішні санкції ЄС проти окремих китайських компаній мають радше символічний характер, а єдиним реальним важелем впливу залишається економічна міць європейського ринку. На думку видання, у переговорах із Пекіном питання України має стати одним із ключових поряд із торговельними дисбалансами.