Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу заявив, що для зменшення інтенсивності бойових дій з боку Росії недостатньо лише нових санкційних пакетів. За його словами, ефективнішим інструментом можуть стати українські удари безпілотниками й ракетами по об'єктах на території Росії.
Клочок пояснив, що наразі не варто очікувати різкого посилення санкційного тиску Заходу, оскільки навіть нові законодавчі ініціативи передбачають винятки для окремих європейських країн. Водночас у самій Європі дедалі частіше говорять про відмову від великих пакетів обмежень, а деякі держави продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергетики. "Не буде більшого санкційного тиску, і розраховувати на те, що європейці разом з американцями сильніше тиснутимуть на Росію, не варто", – наголосив експерт.
Він підкреслив, що удари безпілотниками та ракетами можуть суттєво вплинути на здатність Кремля фінансувати війну та підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій. Росія не зможе безмежно витрачати свої стратегічні запаси, а зменшити її можливості завдавати масованих ударів можна через силовий тиск на експортний потенціал, що вже проявляється у Чорному й Азовському морях.
Клочок також зазначив, що війна стала способом існування путінського режиму, адже військово-промисловий комплекс Росії продовжує виробляти озброєння, а державні замовлення приносять великі доходи обмеженому колу людей, пов’язаних із владою. "Я не маю жодних ілюзій щодо того, що Путін хоче воювати. Він хоче воювати довго, і мова тут не лише про нього, а про весь путінський режим", – сказав Клочок.
За його словами, найближчою реалістичною метою може бути не повна зупинка війни, а зменшення її інтенсивності, зокрема припинення повітряних атак. Водночас Європа та США не повинні скасовувати чинні санкції навіть у разі домовленості про перемир’я, адже поєднання економічного тиску з українськими ударами може змусити Росію піти на подальші поступки.
Експерт наголосив, що перемир’я може початися з обмеження ударів з повітря і на морі. Україна вже пропонувала такий формат у 2025 році перед зустріччю в Ер-Ріяді, але тоді американська сторона наполягала на повному припиненні бойових дій. "Враховуючи небажання путінського режиму зупиняти війну, одним із варіантів може бути хоча б збереження цивільної інфраструктури", – додав Клочок.
Це питання особливо актуальне напередодні зими, оскільки наслідки російських ударів створили серйозні проблеми для енергетики у Києві, інших великих містах і прифронтових регіонах. Кремль може погодитися на формат, за якого бойові дії триватимуть, але масовані повітряні атаки буде скорочено, що дозволить російській владі подати це населенню як продовження війни без нової мобілізації. "Путін легко продасть це своєму населенню: бойові дії тривають, цілі нібито досягаються, мобілізацію оголошувати не потрібно, а економіка починає стабілізуватися", – пояснив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Подібний формат уже частково застосовували після початку повномасштабного вторгнення, коли за посередництва Туреччини діяли домовленості щодо судноплавства у Чорному морі. Нинішні проблеми з роботою українських і російських портів можуть стати одним із аргументів для припинення ударів у повітрі та на морі, після чого можна буде говорити про подальше зменшення інтенсивності бойових дій.