В Україні з осені 2023 року почала формуватися система приватної протиповітряної оборони (ППО), яка дозволяє бізнесу брати участь у захисті стратегічних об’єктів від російських безпілотних ударів. Ця модель передбачає створення приватних підрозділів ППО безпосередньо на підприємствах або біля критичної інфраструктури, що інтегруються у загальну систему Сил оборони.

Перші безпілотники-камікадзе, відомі як «шахеди», з’явилися в небі України восени 2022 року, завдаючи збитків на мільярди доларів. Спочатку захистом займалися виключно Збройні Сили України та добровольчі формування територіальних громад. Однак удосконалення ворожих дронів змусило шукати нові рішення. Зокрема, з’явилися дрони-перехоплювачі, які у 2024 році стали ефективним та економічним засобом боротьби з «шахедами». Вартість одного такого дрона становить від 2 до 3 тисяч доларів, тоді як ракета коштує десятки або сотні тисяч.

Віктор Таран, ветеран російсько-української війни та керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук», пояснює, що приватна ППО зародилася після ініціативи Кабінету Міністрів, який запропонував бізнесу створювати власні групи для захисту об’єктів. «Бізнеси, які пішли цим шляхом, отримали можливість забезпечувати захист своїх об’єктів у комбінації, що поєднує фізичне прикриття, наприклад, габіони й антидронові сітки, а також створення груп для збиття шахедів власними силами або через акредитовані приватні організації», – зазначив він.

Створення приватного підрозділу ППО вимагає суворої інтеграції у військову вертикаль. Підприємство має пройти юридичний процес, отримати зброю, боєприпаси, бойове розпорядження та доступ до розвідувальної інформації в режимі реального часу. Для синхронізації з командуванням ППО бізнес співпрацює з добровольчими формуваннями територіальних громад, закріпленими за військовими частинами в регіонах.

Навчання операторів дронів-перехоплювачів відбувається у центрах, акредитованих Міністерством оборони, зокрема в Центрі «Крук». Курс триває близько 4 тижнів і включає теоретичну підготовку, роботу з симуляторами та практичні польоти на дронах Bullet, вироблених компанією «Генерал Черешня». «Головна складність – навчити керувати дроном на швидкості від 200 до 250 км/год, що відповідає швидкості шахеда. Оператори також вчаться працювати із системами ситуативної обізнаності та літати вночі», – розповів Віктор Таран.

Він підкреслив, що не всі слухачі проходять навчання: відсів становить 10–15%. Крім пілотування, курс включає юридичний супровід підприємства, отримання дозволів, побудову багаторівневої системи оборони та роботу із системами радіоелектронної боротьби.

За словами Тарана, бізнес зацікавлений у захисті своїх об’єктів, але система приватної ППО стикається з проблемами через недостатню державну підтримку. «Підприємства можуть закуповувати спорядження, але не всі мають ресурси на навчання операторів. Цим могли б займатися територіальні громади, які краще розуміють потреби місцевої інфраструктури», – зазначив він.

Навчальних центрів для підготовки операторів дронів-перехоплювачів в Україні недостатньо. Державні заклади працюють переважно з військовими, а приватні не можуть масштабуватися без фінансової допомоги. Таран наголосив, що бізнесам варто об’єднувати зусилля і співпрацювати з центрами підготовки, щоб ефективно захищати небо. «Війна не закінчиться ані завтра, ані цієї осені. Питання завершення війни напряму залежить від того, як швидко бізнес долучиться до захисту українського неба», – додав він.