Український прикордонник Сергій Юрченко, який провів у російському полоні понад три роки після оборони Маріуполя та заводу «Азовсталь», поділився своїми переживаннями про найскладніші моменти неволі.
Як повідомляє Державна прикордонна служба України, Сергій Юрченко розпочав військову кар’єру у 2012 році, вступивши до Донецького військового ліцею, а з 2014 року служив у лавах ДПСУ. У грудні 2019 року він добровільно вирушив до району проведення Операції об’єднаних сил у складі 1-го прикордонного загону, з яким і зустрів повномасштабне вторгнення Росії.
З перших днів вторгнення Сергій брав участь у бойових діях за Маріуполь, зокрема обороняв разом з іншими підрозділами завод «Азовсталь». Під час одного з боїв він отримав поранення, але залишався на позиціях до травня 2022 року, коли після затяжних боїв потрапив у полон.
За словами Сергія, найважчим у полоні була повна ізоляція від рідних. У колонії в Комишино йому не дозволяли ані читати листи, ані писати близьким. Хоча родина надсилала багато листів, за весь час полону він отримав лише один — від батьків. Цей лист передали Сергію у травні 2025 року, хоча написаний він був ще у серпні 2024-го, тобто майже за дев’ять місяців до того, як він зміг прочитати слова від родини.
«У колонії в Комишино не дозволяли ані читати листи, ані писати рідним. Близькі надсилали йому багато листів, однак за час полону він отримав лише один — від батьків», — зазначають у ДПСУ.
Сергій Юрченко повернувся з полону 14 червня 2025 року, провівши у неволі три роки і один місяць. У серпні йому вручили орден «За мужність» III ступеня, який чекав на нього ще з 2022 року.