Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у своїй науковій дисертації, присвяченій діяльності монобільшості у Верховній Раді, не проаналізував фактичну структуру цієї політичної сили та її вплив на українську політику. Про це пише політолог Олексій Гарань у статті для ZN.UA.

Гарань зазначає, що, очолюючи першу в історії України монобільшість, Арахамія мав би бути найбільш обізнаним щодо її функціонування. Однак у своїй роботі він обмежився переліком законодавчих актів, регламентів та інструкцій, уникаючи аналізу реальних процесів і практик, які відбувалися в парламенті. За словами політолога, у висновках до розділів Арахамія лише побіжно згадує про домінування виконавчої влади над законодавчою та потребу вдосконалення певних аспектів, але не розкриває суть проблеми.

«Таке враження, що ця дисертація — цілковита абстракція. Вона відірвана від практики, яку здійснює за часів Зеленського зокрема й керівник фракції Арахамія», — підкреслює Гарань.

У статті також наголошується, що монобільшість була сформована на популістичних гаслах із випадкових людей і, за словами автора, «начебто на грошах, які платилися в „конвертах“ президентом Володимиром Зеленським», а не на стійких політичних засадах. Згодом монобільшість перетворилася на механізм швидкого ухвалення рішень, часто з порушенням парламентських процедур. Зараз, за словами Гараня, монобільшість фактично розпалася: багато депутатів подали заяви про вихід, але їх не допускають до голосування. Офіс президента намагається втримати фракцію за допомогою переконань, тиску силовиків і фінансових стимулів, але це вже не працює.

Гарань також звертає увагу, що підтримка «Слуги народу» серед виборців різко впала: у січні 2022 року за партію були готові голосувати лише 14% громадян, що втричі менше, ніж на виборах 2019 року. На думку політолога, до наступних виборів бренд «Слуги народу» може зникнути взагалі.

Крім того, Гарань критикує порівняння Арахамією парламентських моделей Великої Британії та України, вказуючи на нерозуміння суті вестмінстерської системи. Він підсумовує, що український досвід монобільшості виявився невдалим і навряд чи повториться у майбутньому. На його думку, в умовах війни Україні потрібна коаліція чи уряд національної єдності, але цього не бажає керівництво держави, і Арахамія у своїй дисертації також не рекомендує такого підходу.

На завершення Гарань підкреслює: «Цінність будь-якого наукового дослідження полягає саме в тому, що воно досліджує й пояснює реальність, а не підганяє її під картинку, інакше це вже не наука, а її імітація, карго-дисертація».