Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з Володимиром Путіним відкрито заявив, що причини війни в Україні «непонятні для багатьох, у тому числі для нас», і закликав до припинення бойових дій та повернення до переговорів. Це стало першим випадком, коли один із найближчих союзників Кремля так відверто дистанціювався від офіційної російської версії конфлікту.
За словами Токаєва, перед зустріччю він отримав численні звернення з Європи та США з проханням передати Путіну пропозиції щодо припинення війни. Це породило припущення, що Казахстан міг виступити посередником Заходу, озвучити позицію Китаю або відобразити настрої частини російської еліти, яка дедалі гостріше відчуває наслідки затяжної війни.
Кандидат наук з державного управління Ілля Котов у ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA пояснив, що позиція Токаєва не є спонтанною. «Це професійний дипломат, який добре розуміє вагу кожного слова. Він і раніше послідовно заявляв, що Казахстан не братиме участі в агресії проти України і не допомагатиме Росії обходити санкції», – зазначив експерт. Водночас Токаєв усвідомлює ризики для Казахстану, що підтверджують рішення обмежити експорт палива до Росії.
Котов також підкреслив, що слова Токаєва фактично озвучили позиції кількох ключових гравців – Китаю, Туреччини та США. Китай дедалі більше сумнівається у стратегічній доцільності війни, а Туреччина, яка втратила зерновий коридор, зацікавлена у поверненні за переговорний стіл. США, інтегровані з Казахстаном у енергетичні проекти, теж прагнуть припинення конфлікту.
Особливу увагу викликали слова про те, що природа війни «непонятна» навіть близьким союзникам Росії. Це свідчить про розкол у колі Кремля і відсутність підтримки офіційних російських наративів. Котов наголосив, що реакція Путіна, який знову заперечив початок агресії, була спрямована не лише на Токаєва, а й на міжнародну аудиторію.
Зміна риторики від «мирної угоди» до «замороження конфлікту» відображає новий підхід, який підтримують і Китай, і США. Повноцінне мирне врегулювання наразі виглядає малоймовірним, тому йдеться про припинення бойових дій із подальшими тривалими переговорами.
Економічні втрати, загроза безпеці Каспійського регіону, а також нестабільність у Білорусі та на Близькому Сході змушують ключових гравців шукати шляхи стабілізації. Українські удари по російській інфраструктурі впливають не лише на Росію, а й на економічні інтереси інших країн, що посилює прагнення до припинення вогню.
Щодо України, Котов відзначив, що замороження конфлікту може бути прийнятним лише за умови наявності реальних гарантій безпеки. «Поки при владі залишається Путін, його намір знищити українську державність не зникне», – пояснив він. Тому припинення бойових дій не має стати паузою для відновлення військового потенціалу Росії чи послаблення санкцій.
Ілля Котов припускає, що конструктивний сценарій можливий лише за умови гарантій з боку США та інших партнерів України, а також потенційної зміни внутрішньополітичної ситуації в Росії.