Європейські країни з осені 2026 року змінюють підхід до українців, які перебувають під тимчасовим захистом: замість тривалої соціальної підтримки акцент робиться на працевлаштуванні, інтеграції та поступовій відмові від спеціальних пільг. Про це повідомляє LIGA.net із посиланням на аналітиків та експертів у сфері міграції.

Як зазначає старша аналітикиня дослідницького інституту MPI Europe Ясмейн Слоотьєс, скорочення підтримки не є несподіванкою, а стало наслідком зростання бюджетного тиску, інфляції та необхідності збільшувати оборонні витрати. У Німеччині, наприклад, лише у 2024 році на виплати Bürgergeld українцям було витрачено 6,3 млрд євро. Водночас, за словами Слоотьєс, на рішення впливає й "втома від співчуття" серед місцевого населення та побоювання урядів втратити підтримку виборців.

Нові правила в Німеччині

У Німеччині понад 1,1 млн українців, і саме тут зміни особливо відчутні. З осені посилюються вимоги до отримувачів соціальної допомоги: центри зайнятості отримують більше повноважень, а відмова від запропонованої вакансії без поважної причини може призвести до скорочення виплат на 30% щонайменше на три місяці. Якщо людина ігнорує листи чи не з’являється на зустрічі, виплати можуть припинити повністю, включно з компенсацією за оренду житла. Для матерів із дітьми головною перешкодою до працевлаштування залишається нестача місць у дитсадках: за даними MPI Europe, українські матері з дошкільнятами мають на 29% менше шансів знайти роботу, ніж інші біженці. Діти зобов’язані відвідувати німецьку школу, і пропуски можуть призвести до штрафів та втрати дитячої допомоги.

"Майже 60% працевлаштованих українців у ЄС уже працюють нижче рівня своєї кваліфікації", — підкреслює Ясмейн Слоотьєс.

Польща: інтеграція через школу та роботу

У Польщі українців поступово переводять на загальні правила для іноземців. Допомога на дитину "800+" та виплата "Good Start" тепер напряму пов’язані з відвідуванням польської школи чи дитсадка: якщо дитини немає в реєстрі учнів, виплати припиняються. Програму компенсацій для власників житла скасовано, а проживання у колективних центрах безкоштовне лише для вразливих категорій. Для інших проживання стає платним — від 50% до 100% вартості. Польща дає змогу перейти з тимчасового захисту на трирічну карту тимчасового проживання, але для цього потрібна офіційна робота та стабільний дохід. За даними опитування Варшавського університету, 73% українців у Польщі бачать своє майбутнє саме тут, а 25% планують залишитися назавжди.

Чехія: адресна допомога та суворіші перевірки

У Чехії допомога стає більш адресною: безкоштовне житло для українців обмежене 90 днями, після чого оренду потрібно оплачувати самостійно. Як розповідає методистка організації People in Need Альона Вахова, державна допомога не завжди покриває реальні витрати на житло, і дорослим доводиться покривати різницю з власних коштів. Доходом вважаються не лише зарплати у Чехії, а й дистанційна робота з України, пенсії, аліменти та навіть заощадження. Додатковий заробіток може зменшити розмір допомоги, а не збільшити загальний дохід родини. Важливо також не пропускати повідомлення від Бюро праці: якщо заявник не з’явиться для підтвердження даних, виплати можуть припинити.

Що це означає для українців

Зміни в політиці європейських країн означають поступовий перехід від моделі прихистку до вимоги економічної самостійності. Українцям радять перевірити умови перебування, документи та можливості для офіційного працевлаштування, аби уникнути втрати підтримки. Аналітики наголошують, що швидкий вихід на низькокваліфіковану роботу може ускладнити подальшу інтеграцію та повернення до професії за фахом.