Президент України підписав указ про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини, яка визначає основні цілі та завдання держави у цій сфері до 2035 року. Документ спрямований на захист прав людини під час війни, у період відбудови та на шляху до членства в Європейському Союзі.

Як повідомляє Офіс Омбудсмана, нова стратегія враховує виклики, що постали перед Україною після початку повномасштабної війни: окупацію, вимушене переміщення, депортацію дітей, руйнування житла. Попередню стратегію ухвалили у 2021 році, але вона не відповідала сучасним умовам. Роботу над оновленим документом розпочали ще у 2022 році, і більшість пропозицій Офісу Омбудсмана враховано на основі парламентського контролю, звернень громадян та моніторингових візитів.

У стратегії окремо виділено такі напрямки:

  • Рівність: посилення повноважень і незалежності органу з питань рівності, що відповідає європейським стандартам.
  • Права людей з інвалідністю: реформа законодавства для впровадження альтернативних механізмів підтримки, зокрема інституту підтриманого прийняття рішень.
  • Культурні права: гарантії доступу до культурних послуг для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
  • Довкілля, освіта, інформація: доступ до якісної питної води, моніторинг повітря, участь громадськості в екологічних рішеннях, захист персональних даних.
  • Захист людей у місцях несвободи: покращення доступу до медичної допомоги, передача пенітенціарної медицини до МОЗ, удосконалення регулювання праці засуджених.

Пріоритети, пов’язані з війною

Особливу увагу приділено захисту дітей, які стали жертвами незаконної депортації та переміщення, а також поверненню та реінтеграції українців, позбавлених свободи чи зниклих безвісти. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 19 жовтня 2026 року внаслідок агресії Росії загинули 762 дитини, ще 2960 поранено. Стратегія передбачає розвиток дружнього до дитини правосуддя, впровадження моделі «Барнахус», а також захист дітей, евакуйованих за кордон, від незаконного усиновлення.

Для людей, які постраждали від війни, визначено окремі операційні цілі щодо захисту внутрішньо переміщених осіб, мешканців тимчасово окупованих територій, а також забезпечення житлом, доступу до послуг і збереження зв’язку з Україною. Окремо виділено завдання щодо реабілітації та реінтеграції звільнених із полону, пошуку зниклих безвісти, розвитку цифрових сервісів для пошуку інформації та ідентифікації загиблих.

«Для мене критерій успіху Стратегії простий: поновлені права, доступна допомога та усунені перешкоди», — зазначає Офіс Омбудсмана.

Додаткові напрями

Стратегія також акцентує на правах ветеранів війни, передбачає вдосконалення законодавства, комплексні програми реабілітації та довготривалий медичний догляд. Вона містить положення щодо вшанування пам’яті загиблих воїнів та підтримки ветеранів.

Документ визначає необхідність удосконалення механізмів захисту від дискримінації, реагування на мову ворожнечі, захист ЛГБТІК+ людей, а також запровадження адміністративної відповідальності за дискримінацію. Окремо йдеться про захист постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та протидію кібернасильству.

У сфері свободи слова Стратегія передбачає захист журналістів від необґрунтованих судових позовів (SLAPP), для чого вже зареєстровано відповідний законопроєкт.

Ще один напрям — захист персональних даних, зокрема дітей, військовослужбовців, ветеранів, постраждалих від війни та інших вразливих груп, а також приведення національного законодавства у відповідність до стандартів ЄС.

Крок до ЄС

Реалізація Національної стратегії у сфері прав людини є частиною Дорожньої карти з питань верховенства права, що просуватиме Україну до членства в Європейському Союзі.