Президент Сербії Александар Вучич оголосив про відставку після майже десятирічного перебування на посаді. Увечері 27 вересня він подякував громадянам за довіру, підписав заяву про відставку та повідомив, що передасть обов'язки спікерці парламенту Ані Брнабич.

Однак відхід Вучича з президентської посади не означає завершення його політичної кар'єри. Як повідомляє 24 Канал, політик планує брати участь у дострокових парламентських виборах, щоб повернутися до керівництва країною вже як прем'єр-міністр. Вучич уже очолював уряд із 2014 по 2017 рік, а після переходу на посаду президента зберіг вплив на власну партію та залишався ключовою фігурою сербської політики.

Причиною такого кроку стала затяжна внутрішньополітична криза, що посилилася після трагедії на залізничному вокзалі в Новому Саді у 2024 році, де внаслідок обвалу навісу загинули 16 людей. Ця подія спричинила масові протести, особливо серед студентів, і викликала дискусії про корупцію під час будівництва. Вучич намагався придушити протести різними методами, але це не принесло бажаного результату.

Відставка Вучича є частиною заздалегідь підготовленого політичного плану. 9 вересня 2026 року він розпустив парламент і призначив вибори на 25 жовтня. Провладна "Сербська прогресивна партія" висунула його кандидатом на посаду прем'єра. Мета Вучича — отримати новий мандат довіри та зберегти вплив у владі, навіть без президентського статусу.

Серед основних конкурентів на виборах — список "Студенти перемагають" на чолі з кардіологом Ілією Срдановичем, який обіцяє боротися з корупцією та забезпечити незалежність судів. Також активною залишається коаліція "Європейська Сербія", яка виступає за вступ до ЄС і часткові санкції проти Росії. Водночас націоналістична опозиція, зокрема "Нова демократична партія Сербії" на чолі з Мілошем Йовановичем, відкидає ідею членства в ЄС та санкцій проти Росії.

"Вучич намагається перевести своє протистояння з протестно налаштованими громадянами у нову передвиборчу кампанію, щоб спробувати отримати новий мандат довіри з боку власних виборців."

Щодо зовнішньої політики, Сербія зберігає прагматичні відносини з Україною, підтримуючи її територіальну цілісність, але уникає кроків, які могли б викликати невдоволення Москви. Белград не приєднується до західних санкцій проти Росії, хоча співпраця між Україною та Сербією триває у сферах торгівлі, енергетики та інфраструктури. За даними Financial Times, з початку повномасштабної війни через посередників до України потрапили сербські боєприпаси на суму близько 800 мільйонів євро.

Майбутній курс Сербії залежатиме від результатів виборів і можливих коаліцій, адже серед опонентів Вучича є сили з різними зовнішньополітичними орієнтаціями. Для України важливо, хто визначатиме умови співпраці з Белградом після виборів.