На нараді керівників закордонних дипломатичних установ України на початку серпня 2026 року посол України у Великій Британії, колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що «Україна ніколи не вступить в НАТО». Його слова, озвучені на закритій частині зустрічі, швидко стали предметом обговорення у ЗМІ.

Залужний критично оцінив обороноздатність Альянсу, зазначивши, що НАТО залишиться у нинішньому вигляді та ще роками буде переходити на нові стандарти. Він підкреслив, що Україна не може приєднатися до організації, яка досі керується доктринами Другої світової війни, але визнав потребу у сучасних технологіях, які є у країнах НАТО, зокрема в антибалістичних системах і космічних можливостях.

«Здобути гарантії безпеки у військовому союзі, на мою думку, найпростіше саме через JEF», — заявив Валерій Залужний, пропонуючи розглядати членство України у Joint Expeditionary Force як альтернативу НАТО.

Заява викликала резонанс і реакцію з боку речника МЗС Георгія Тихого, який підтвердив, що офіційний курс України на вступ до НАТО залишається незмінним. Він уточнив, що слова посла були вирвані з контексту, і основний акцент робився саме на JEF, а не на відмові від Альянсу. Після хвилі критики Залужний наголосив, що залишається прихильником НАТО, але вважає, що Альянс потребує змін, і знову згадав про JEF як перспективну організацію.

Що таке Joint Expeditionary Force

Joint Expeditionary Force (JEF) — це багатонаціональні експедиційні сили, створені у 2015 році для швидкого реагування на кризи у Балтійському та Північному морях, Арктиці й Північній Атлантиці. До складу JEF входять десять північноєвропейських країн: Велика Британія, Нідерланди, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Естонія, Латвія та Литва. Велика Британія виступає як «рамкова нація», надаючи командну інфраструктуру та оперативний штаб для кожної операції, а інші країни долучаються на добровільній основі.

JEF не має постійних підрозділів, а діє як гнучка структура: сили залучаються зі складу національних армій для конкретних завдань, залишаючись під національним командуванням. Для початку операції потрібна згода Великої Британії та ще однієї країни-учасниці. Стратегічні рішення ухвалюють лідери держав на самітах, а оперативні питання — міністри оборони та начальники штабів.

Сили JEF поділяються на два ешелони готовності: передові мобільні підрозділи надзвичайно високої готовності (EHR, VHR) та основні сили високої готовності (HR), що забезпечують тривалу підтримку операцій. JEF діють у п’яти доменах: морському, сухопутному, повітряному, космічному та кібернетичному.

Діяльність JEF і актуальність для України

До 2022 року основною діяльністю JEF були спільні навчання, обмін офіцерами, тактична інтеграція та розвиток взаємосумісності. Після початку повномасштабної війни Росії проти України JEF почали проводити реальні операції, зокрема патрулювання Балтійського моря, захист критичної підводної інфраструктури та протидію гібридним загрозам. Особливої уваги набули питання захисту енергетичних і комунікаційних кабелів після диверсій на Nord Stream та Balticconnector.

У грудні 2023 року JEF вперше застосували протоколи швидкої активації сил для патрулювання Балтійського моря, залучивши 29 суден і 11 літаків. Однак тоді сили НАТО були розгорнуті швидше, що викликало дискусію щодо ефективності JEF як першої структури реагування. Друга активація відбулася у грудні 2024 року після пошкодження кабелів у Балтійському морі, коли до патрулювання долучили 28 суден та шість літаків.

На тлі дискусій щодо перспектив членства України в НАТО, пропозиція Залужного розглядати JEF як альтернативу для отримання гарантій безпеки викликала жваве обговорення серед дипломатів і політиків.