Посадовці задекларували на кінець 2025 року криптовалюти на загальну суму майже 839 мільйонів гривень. Про це повідомляє пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами оцінки ризиків декларацій, поданих за 2025 рік.
Найпопулярнішими криптовалютами серед декларантів стали Tether (USDT) — понад 278 млн грн, Bitcoin — понад 150 млн грн, Ethereum — понад 100 млн грн, Ripple — понад 46 млн грн та Binance Coin (BNB) — понад 9 млн грн. Власниками криптовалюти є державні службовці категорій В (понад 109 млн грн), Б (понад 52 млн грн), А (понад 19 млн грн) та п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 млн грн).
Найбільші обсяги криптоактивів задекларовані столичними посадовцями — майже 265 млн грн. Також значні суми задекларовані посадовцями Одеської (понад 99 млн грн), Київської (понад 70 млн грн), Дніпропетровської (понад 63 млн грн) та Закарпатської (понад 57 млн грн) областей.
Окрім криптовалют, НАЗК проаналізувало видатки посадовців за кордоном у 2025 році. Лідером за сумою витрат стала Туреччина — понад 1,15 млрд грн, далі йдуть Австрія (698,3 млн грн) та США (296,9 млн грн). У деклараціях також зазначено готівку майже у 90 валютах світу, серед яких лідирують гривня, долар США та євро. До ТОП-5 валют за обсягами готівкових заощаджень увійшли також угорський форинт і японська єна.
Аналіз декларацій показав, що посадовці та члени їхніх сімей задекларували за межами України 3 904 об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,1 млрд грн. Найбільше об’єктів розташовані у Німеччині (757), Польщі (503) та Іспанії (282). Понад три чверті з них — квартири (3 064), на другому місці — житлові будинки (362). Більша частина нерухомості оформлена на членів сімей декларантів. Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та їхніх сімей становить понад 1,2 млрд грн. З цієї суми самі декларанти вказали метали на понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей — на понад 247,9 млн грн.
За даними НАЗК, логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує відомості в деклараціях і звіряє їх із державними реєстрами, але не може виявити активи, які не підлягають державній реєстрації. ЛАК є одним із елементів системи фінансового контролю, поряд із повними перевірками та моніторингом способу життя.
Декларації з найвищими показниками ризику відбираються для повної перевірки. НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні періоди та вже розпочало повні перевірки декларацій за 2025 рік. При цьому 40,3% декларацій, які мали можливість пройти автоматизовану перевірку, її пройшли.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів затвердив розпорядження про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та операційний план заходів з її реалізації у 2026–2028 роках.